Читати книгу - "Підкорись нам, Алекса Адлер"

Розділ 36

Політ має зайняти кілька годин. Щоправда, наш шаттл летить на такій швидкості, що навіть хмари зливаються в одне розмите біле безкрає море, і більше нічого роздивитися не вдається.

Сидячи зі своїми се-аран у комфортабельному пасажирському салоні розкішного імператорського шаттла я періодично залипаю очима на цю білизну, що проноситься за овальними віконцями. Добре було б побачити планету, на якій ми живемо, помандрувати. Я читала, що вона дуже красива. В інфомережі бачила неймовірні мальовничі пейзажі. Дуже дивовижні та багатообіцяльні. І краєвиди, що відкриваються з вікон імператорського палацу, лише підтверджують мої очікування.

Поки що мені довелося наживо побачити лише храм у Тан-Гереїші та сам імператорський палац. Та й ті дуже обмежено. А планета величезна. Майже у півтора раза більша за Землю, але не така густонаселена. На ній є багато необжитих місць з первозданною природою.

Називається вона Терстані, і є, по суті, центром і колискою імперії Аша-Ірон, що постійно розвивається і росте. Звідси вищі ашари, очолювані Імператорським Домом, розпочали завоювання всієї величезної території, яка тепер входить до імперії. На початку експансії влада в Аша-Ірон була розподілена між шістьма Вищими Домами. Саме ці шість Домів і досі ділять між собою територію самої Терстані. Точніше п'ять тих самих, і один об'єднаний, чи радше поглинений, з молодшим, але таким, що швидко завоював вплив і владу, Домом Бронзових на-агарів. Так-так, тим самим, куди ми зараз летимо.

Взагалі сходження цього роду, як на мене, дуже цікавий і показовий історичний факт, який багато говорить про те, що насправді найбільше шанують в Аша-Ірон. Бронзові на-агари кілька століть тому просто захопили один із Вищих Домів, повністю підкоривши всі їхні території, і стали першими не ашарами, що увійшли до Ради по праву сильного. Сила та вміння обставити захоплення чужої території, як благо для захоплених, ось і все, що їм знадобилося.

І після сьогоднішньої події Бронзові звеличаться ще більше, поріднившись із Просвітленими. За наказом Володарів.

Як мені здається, Просвітленим з новими родичами доведеться не тільки рахуватися, але й бути дуже обережними.

Але це лише мої припущення. Подивимося, як все це повернеться.

А планету все-таки хотілося б побачити. Тільки навряд чи вийде. Максимум, що мені світить, це краєвиди з вікон палацу й ось такі от польоти, коли сідаєш у шаттл на одному закритому злітному майданчику і виходиш на іншому. Під охороною власних се-аран та озброєних до зубів джа-анів.

Зітхнувши, я відводжу погляд від вікна. І бачу, що за мною уважно спостерігає А-атон. Та й Са-оір з цікавістю схилив голову набік.

Знову якісь каверзні питання будуть ставити. А я й так вкрай знервована.

Треба терміново вчитися контролювати усі свої вдихи-видихи.

− Можна запитати? Як проходитиме сам весільний обряд? Я, на жаль, не встигла вивчити це питання, – посміхаюся обом своїм чоловікам, дуже сподіваючись, що мені вдалося перемкнути їхню увагу з моєї персони.

Я справді не встигла. Вчора все-таки зайнялася ретельним вивченням релігії ашарів, що є основною в Аша-Ірон, обов'язків Голосу Абсолюта, та інших просвітлених жерців. А потім якось так вийшло, що перескочила на історію Дому Бронзових на-агарів. І захопилася.

Думала зайнятися шлюбними обрядами сьогодні, але після заняття у підпросторі на це не залишилося часу.

− Це довго пояснювати. Сама побачиш, – недбало відмахується А-атон. − Навіть візьмеш участь, як наша се-авін.

– Але… а що коли я через незнання щось зроблю не так? − насторожуюсь. Про це вони мене не попереджали.

– Помилитись у відведеній тобі ролі буде дуже складно. Ти повинна лише бути ланкою між нами. У тебе це легко виходить, − рівним тоном пояснює мені А-атон.

Ясно... лише ланкою. Моя проста роль.

– Дякую за пояснення, мій пане, – кволо посміхаюся.

− Ти вивчаєш все, що тобі цікаво? – перехоплює нитку розмови Са-оїр.

− Так, намагаюся, мій пане, − киваю. До чого він хилить?

– Тоді я хотів би дізнатися, чому ти жодного разу не шукала інформації про коронацію?

Я здивовано дивлюся на нього, намагаючись зрозуміти, з яким підтекстом поставлене це питання. Це докір, чи просто інтерес?

– Поки не встигла, – вимовляю максимально спокійно. – За розкладом, складеним Чотжаром, цю тему почну детально вивчати вже завтра. І з ним, і з рією Сорою. Паралельно із підготовкою. Так мені буде простіше все запам'ятати та засвоїти, щоб не осоромити вас.

Про те, що до самої коронації залишилося менше ніж тиждень, я намагаюся не думати. Мене чомусь дуже лякає ця подія.

– Твій розклад я знаю. Але це не та відповідь, яку мені хотілося почути, – звужує очі мій темний се-аран.

Напевно, я маю запитати, яку саме відповідь він хоче. Але я мовчу, не знаходячи в собі сили відкрити рота. Просто не впевнена, що зможу відповісти так, щоб не нарватися ще на один урок щодо мого місця в їхньому житті.

Мене рятує сповіщення від пілота, що ми наближаємося до місця призначення.

Незабаром шаттл починає плавно знижуватися, заходячи на посадку. І мої се-аран більше нічого в мене не питають.

Ну от ми й прилетіли на весілля тієї, чиє місце я зайняла. Принаймні, з її точки зору.

***

Я знала, що на мене будуть дивитися. Морально готувалася до цього. Але виявилося, що підготуватися до цього неможливо. Принаймні, для мене.

Наш шаттл приземлився, як я й очікувала, на закритому внутрішньому майданчику у палаці бронзових. У величезному світлому приміщенні, архітектурний стиль якого мені нагадав суміш футуризму зі східними мотивами, нас уже урочисто зустрічали як господарі на чолі з самим нареченим, так і представники Дому Просвітлених. От тільки замість Сетору від жерців з'явився брат Менетнаша рі-одо Норіхнар. Може, й не близнюк заарештованого, але дуже схожий на нього.

Чотжар, тінню слідуючи за нами, в'їдливо зауважив, що цей червоноволосий підступний покидьок не міг не скористатися можливістю подивитися на ту, кому Володарі віддали перевагу замість його дорогої племінниці Танатріс.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍