Читати книгу - "Пропала злодійка, Майкл МакКланг"

я хочу, щоб ти відстав від Кіля на час поки ми будемо залишатися в Белларіусі. Він буде виконувати мої доручення. Мені потрібно, щоб він міг робити це не ризикуючи опинитися в шматках в мене під дверима.

-- Як довго ти плануєш залишатися?

-- Не знаю. Може тиждень. Може місяць. Поки мені буде потрібна Цитадель. – Що було не зовсім правдою, але достатньо близьким до правди. Я не міг залишити Цитадель, поки не схоплю і не приборкаю одну з істот створених енергією з тріщини. Після цього я міг просто замкнути її, щоб вона не дісталася більше нікому.

-- Я міг би прихистити тебе, -- визнав Мок М‘єн. – Але дешево не буде.

-- Я й не розраховував на халяву. По-друге, я б хотів, щоб ти по тихому вивіз мене з міста, коли я таки залишу Цитадель. Гадаю, в тебе є зв‘язки з контрабандистами, що, як я чув, орудують на болотах? – Я не хотів, щоб хтось знав, коли я вирушу, чи куди направлюся. Важко позбутися старих звичок, і на це є поважні причини. – І останнє, я хочу найняти твою бригаду. Для дуже небезпечної роботи.

-- Що ти хочеш вкрасти і в кого?

-- Я не хочу нічого красти. Я хочу спіймати дещо в пастку.

-- В пастку? Ми злодії, а не мисливці.

-- Ти бачив багато мисливців у Белларіусі? Мені потрібні серйозні хлопці, які знають вулиці, провулки, дахи і всі криївки в місті. Твоя бригада згодиться.

-- Ні, поки я їм не накажу.

-- Ти знаєш про що я.

-- На що ти полюєш?

-- На одну з тих істот, що розплодилися в ніч, коли зникла Амра. На одну з темних почвар створених тріщиною Телемарха. Немає значення яку саме.

-- Отже, ти хочеш, щоб я не звертав уваги на існування Кіля, і щоб моя бригада когось прикінчила.

-- Ні. Не прикінчила. Вона потрібна мені живцем.

-- На всіх мертвих богів, навіщо? Ці істоти – суцільний жах.

-- Я хочу, щоб вона відвела мене до Амри.

-- Як до біса це працює?

-- Це складно і пов‘язано з чарами. Просто повір мені. Якщо я спіймаю її і зламаю її волю, то впевнений, що вона відведе мене до Амри, а принаймні дуже близько до неї.

Сірий Зуб прокашлявся.

-- То що, ти знайшов спосіб, як переміщатися між площинами?

-- Я? Ні. Але існує книжка, яка нам це розповість.

-- Справді? І де можна знайти таку книжку?

-- В Чорній Бібліотеці.

Сірий Зуб витріщився на мене з відвислою щелепою. Нарешті обізвався.

-- Ти з глузду з‘їхав.

-- В чому справа? – запитав Кіль. – Що таке Чорна Бібліотека?

-- На жаль, я мушу підтримати малого, -- додав Мок М‘єн. – Ніколи про таку не чув. Хоча я в бібліотеках взагалі не дуже шарю.

-- Чорна Бібліотека, -- промовив Сірий Зуб, не зводячи з мене погляду. – Знаходиться в Траксисі. П‘ятому колі пекла. В ній зберігаються трофеї демона Хом Деі, правителя цього королівства.

-- Гляньмо, чи я все зрозумів правильно, -- сказав Мок М‘єн. – Ти хочеш спіймати чудовисько, що тероризує Пояс і приборкати його. Тоді ти підеш в бібліотеку в п‘ятому колі пекла і вкрадеш книжку, яка навчить тебе, як блукати по інших магічних площинах існування. Поки що все так?

-- Ідеально.

-- Це не план. Це навіть не мрія. Це чисте, нездійсненне божевілля.

Сірий Зуб прокашлявся.

-- Я так зрозумів, ти маєш намір використати свою нову, уявну домашню тваринку, як мисливську собаку, що приведе тебе до Амри.

-- Саме так. Вона ніяк не пов‘язана з Амрою, але майже напевне пов‘язана з енергією, що її породила. І я практично переконаний, якщо знайду одну, то знайду й іншу.

Мок М‘єн глянув на Сірого Зуба.

-- Ти сприймаєш його серйозно?

-- Так. На жаль. Одночасно сила і слабкість магів у тому, що ми робимо неможливе, якщо цього не уникнути. Сила, бо без такого рівня віри в себе, ми взагалі не могли б чарувати. Слабкість, бо інколи ми відкушуємо більше, ніж можемо пережувати. Не дивлячись на те, що я говорив раніше, Хольгрен не обов‘язково божевільний.

-- Жартуєш собі? Я далеко не маг, і навіть я бачу в його плані такі великі діри, що крізь них пролізе моя нога.

-- Наразі нічого зі сказаного Хольгреном не є неможливим. Неймовірно небезпечним, так. Майже напевно приведе до його загибелі, звісно. Але це не неможливо. Хоча в мене таке відчуття, що він змовчав про певні доволі значні частини свого плану.

-- О? – запитав я. – Наприклад про що?

-- Наприклад про те, як ти збираєшся приручити чудовисько. Наприклад про те, як ти взагалі збираєшся дістатися до пекла. Наприклад про те, як ти маєш намір пробитися через нескінчені орди демонів спраглих смаку живої людської плоті, а не блідої, ефемерної людської душі. Наприклад про те, як ти плануєш вижити, якщо потрапиш у лиховій. Наприклад…

-- Це все дрібниці, магу, звичайні дрібниці.

Він фиркнув.

-- Це означає, що ти ще не знаєш, як ти збираєшся справлятися з цими дрібницями, чи це означає, що ти не хочеш їх обговорювати?

-- В основному друге, і трохи перше, -- признав я.

Сірий Зуб похитав головою.

-- І що тобі потрібно від мене, Хольгрене?

-- Інформація, Фаллоне, і порада.

-- Звісно, цим я тобі можу допомогти. Моєю