Читати книгу - "Наші обіцянки, Ана Маіс"

Спочатку я дещо скептично глянула на собаку, але потім зрозуміла, що вона мені нічого просто так не зробить. Це невинна тваринка з добрими чорнявими оченятами, які раз за разом зацікавлено кліпали на мене.

Я видихнула. Моя рука торкнулась м'якої білої шерсті, і собака одразу розслабилась. Мої груди наповнились бажаним полегшенням, і я почала активніше погладжувати м'яку шерсть. Йому подобалось як я його гладила. Висунувши язика він лизнув мені руку, від чого я розсміялась. Коли Давид опустив собаку на доріжку, Арчі став бігати навколо мене. Я присіла, незважаючи на те, що тканина мого пальта торкалась бруківки, якою була встелена доріжка. 

Я знову його погладила і в нього аж закотились очі від задоволення.

— Тобі подобається? — прошепотіла я, з усмішкою продовжуючи чухати його спинку.

Я прийняла махання хвостика за — Так.

— Ти йому подобаєшся. — сказав Давид.

— Він мені теж дуже подобається.

— Яка це порода? — поцікавилась я.

— Вест-хайленд-вайт-тер'єр. Вони вважаються дуже витривалими, і як ти вже могла помітити, активними.

О, так... Я це дуже добре помітила, особливо за тим, як Арчі вимагав моєї уваги.

— Але й ще склалось враження, що вони довірливі. — додала я.

— Можливо, — пробурмотів Давид, без надмірної емоційності.

Взявши до рук мої валізи, Давид попрямував до дверей. Коли Арчі почув свист, то одразу побіг на звук. Вставши я поправила пальто і попрямувала до Давида. Я піднялась сходами і побачила як Давид вимикав сигналізацію.

— Не думала, що такі серйозні чоловіки заводять собі таку милу собачку.

— Я вмію дивувати. — сказав він, і відчинив двері. — Ходімо, зроблю тобі екскурсію.

Я роздивлялася кожну кімнату, коли ми проходили будинком. Всі кімнати були зроблені у світлих тонах, на відміну від його кабінету, і добре облаштовані. На першому поверсі була розташована кухня, їдальня та загальна вбиральня. Я була вражена коли ми зайшли в простору вітальню з каміном та величезним телевізором. Кімнату заливало природнє освітлення, яке робило її затишнішою. В цьому домі навіть був домашній кінотеатр і клята більярдна. Піднявшись сходами на другий поверх, він показав на двері свого кабінету і спальні, але в середину ми не заходили.

— Я спеціально не готував для тебе конкретної кімнати, тому можеш обрати будь-яку кімнату, яка тобі більше довподоби, — сказав він.

 — Я вже вибрала, — мій погляд несамовито пролягнув у кинець коридору.

Всього гостьових кімнат було чотири. І я вирішила вибрати ту яка була на другому поверсі, але в протилежному боці від спальні Давида. Не тому, як ви могли подумати, що я хочу бути подалі від нього, ні, просто навпроти тієї кімнати знаходилась власна бібліотека Давида, а я не хотіла втрачати такий джекпот.

Залишившись одна в домі, бо в Давида була важлива зустріч, я вирішила розкласти свої речі. Але спочатку я впала на м’яке двоспальне ліжко. Я про це мріяла ще від початку. Шовкові простирадла були такими м’якими на дотик, що я б з легкістю заснула. Але ще потрібно розібрати валізи, що я дуже не любила. Переборовши себе я таки встала з ліжка.

Швидко все розклавши я зійшла на перший поверх, та попрямувала на кухню. Я не була впевнена, що в Давида десь завалявся фруктовий чай, але всяке буває. Риючись у шафках знаходила, все, але тільки не чай. Я полегшено видихнула, коли все-таки в черговій шафці найшла коробки з напоями.

Увімкнувши чайник я поставила на стіл чашку та опустила в неї пакетик. Дивно наскільки в один момент може змінитись твоє життя. Я визирнула у вікно і помітила як на доріжку заїжджав автомобіль Давида. Через декілька хвилин відкрились вхідні двері.

—Ти вже облаштувалась? — запитав Давид, стоячи в дверях.

 Хоч він був гарно одягнений, вигляд в нього був втомлений.

—Угу. Хочеш чаю? — запропонувала я, хоча вірогідність того, що він його п’є дорівнює нулю.

— Ні. — заперечив він. — Якщо будуть якісь проблеми я у своєму кабінеті.

— Гаразд. — прошепотіла я.

Випивши чай я піднялась до себе в кімнату. Коли проходила повз кабінет Давида побачила, що там ще горіло світло. На мить завагалась над тим, щоб зайти до нього. Але що я йому скажу? Я похитала головою та пройшла повз кабінет до своєї кімнати.