Читати книгу - "СапфІр, Arachne "

"Тепер я знаю, що можу довіряти вам більше, ніж будь-кому зі свого оточення," - тихо сказала Еліза, і в її голосі було стільки щирості, що Антуан відчув, як його власні стіни починають руйнуватися.

Антуан уважно слухав, як Еліза, набравшись хоробрості, відкрила ще одну частину своєї історії. Він відчував, що це одкровення давалося їй нелегко, але, судячи з її погляду, вона вирішила не приховувати від нього важливих деталей.

"Ви знаєте, Сапфір - це не просто розкішний автомобіль," - почала Еліза, опустивши очі на чашку і роблячи глибокий вдих. "Для мене він був своєрідним сховищем. Усередині машини знаходяться документи, про які майже ніхто не знає. Я дізналася про них випадково, коли шукала дещо в речах мого брата."

Антуан підняв брову, напружено вслухаючись у її слова. Ситуація набувала несподіваного повороту: "Ви хочете сказати, що 'Сапфір' зберігав не просто ваші спогади, а й... небезпечну інформацію?"

Еліза кивнула, її обличчя виражало суміш рішучості та тривоги. "Так. Це компромат на деяких людей, пов'язаних з моєю сім'єю і, насамперед, з моїм братом. Ці документи — ключ до того, щоб розірвати ланцюг, який утримує мене та багатьох інших. У них містяться записи фінансових махінацій, схем підкупу та угод з тіньовими фігурами, чиє ім'я не можна вимовляти навіть пошепки."

Ці слова змусили Антуана затамувати подих. Він розумів, що крадіжка була не випадковою, що за цим стояли впливові люди, готові на все, щоб приховати свої таємниці. Тепер ця справа стала особистою не лише для Елізи, а й для нього — це був шанс розкрити мережу брехні та маніпуляцій, що тягнеться зі світу, в який він давно мріяв проникнути, але завжди залишався для нього закритим.

"Отже, ваш брат знав про існування цих документів?" — спитав він, відчуваючи, як усі частини головоломки починають складатися. Тепер йому ставало зрозуміло, чому Дюваль наполягав на конфіденційності їхньої співпраці та на тому, щоб Еліза залишалася в незнанні.

Еліза на мить завмерла, начебто вирішуючи, чи варто все розповідати до кінця. Потім її очі спалахнули холодним вогнем.

"Не просто знав," - її голос став твердішим, - "він був їх творцем. Він думав, що, сховавши документи в машині, ніхто про них не дізнається. Але одного разу я натрапила на них випадково, і вони стали моїм важелем - тим , що давало мені свободу. Ці папери - мій шанс уникнути цього світу, тримати його під контролем, а не бути маріонеткою в руках свого брата."

Антуан відчув глибоку хвилю поваги до цієї жінки, усвідомивши її силу та незалежність. Вона більше не була просто спадкоємицею багатства — вона стала людиною, яка готова боротися за свою свободу, за своє право на самостійне життя.

"Тепер я розумію, чому для вас такий важливий Сапфір", - тихо сказав він. "Це не тільки символ вашої свободи. Це те, що може змінити вашу долю... і багато інших."

Еліза глянула на нього з гіркотою в очах. "Антуане, ви маєте рацію. Ця машина - моя страховка. Але тепер вона зникла, і в мене залишилося тільки те, що я встигла приховати в своїй пам'яті. Без неї я знову опиниться в пастці, з якої майже вибралася."

Антуан твердо стиснув губи, відчуваючи, як його рішучість міцніє. Він знав, що ця справа може стати найнебезпечнішою в його кар'єрі. Але заради неї — заради цієї тендітної, але безстрашної жінки, заради її права на свободу — він був готовий піти на ризик.

Еліза, ніби занурившись у свої спогади, задумливо подивилася убік, ніби згадуючи давно пригнічені почуття та переживання. Її голос, коли вона нарешті заговорила, був тихий, майже невпевнений, якби їй було важко вимовляти ці слова вголос.

"Мій брат і я завжди були близькі в дитинстві," - почала вона, з легким сумом в очах. "Але згодом він почав змінюватися. Вплив, гроші, влада... вони затягнули його у свої мережі. Я помітила, що його оточення складається з людей із сумнівною репутацією. Спочатку я намагалася не втручатися, але чим більше я бачила, тим сильніше зростав мій неспокій.

Антуан кивнув, уважно слухаючи, відчуваючи, що перед ним розкривається історія сім'ї, давно заплутаної в інтригах та брехні.

"Я почала збирати інформацію - таємно, не залишаючи слідів," - продовжила вона, напружено стиснувши руки. "Я розуміла, що навколо нього крутиться ціла мережа темних угод і махінацій, і знала, що одного разу це може обернутися проти нас обох. Спочатку я думала, що це просто жадібність, бажання утримати своє становище, але згодом стало ясно: його діяльність кудись?" більш небезпечна, ніж я припускала. І справа була не тільки в грошах.

Вона відвела погляд, а Антуан відчув, як її слова сповнюються прихованим болем. Здавалося, що Еліза важко стримує гнів і розчарування, які давно накопичилися всередині.

"Мені вдалося зібрати чимало доказів його махінацій, і я була близька до того, щоб оприлюднити їх", - зізналася вона. "Я хотіла використати це, щоб захистити себе. Щоб дати зрозуміти, що я не стану його заручницею. Ці документи мали стати моєю зброєю, моїм захистом. Вони могли б покласти край його тіньовому бізнесу і зруйнувати його владу."

Антуан розумів, що це вимагає неймовірної сміливості. Ставлячи під удар свою безпеку, Еліза намагалася зруйнувати імперію брата зсередини. Але її голос раптом став тихішим, і погляд потьмянів, коли вона сказала:

"Але він здогадався. Він знав, що я щось готую, і, як тільки зрозумів, що я стала загрозою, спробував підставити мене. Зробити мене ізгоєм, щоб ніхто не повірив моїм словам, щоб зруйнувати мою репутацію. Я не знаю, як саме він це задумав, але він був готовий піти на все заради власної безпеки.

Еліза глянула на Антуана з розпачом, та й з рішучістю в очах. "Він не міг допустити, щоб я зруйнувала його світ, навіть якщо заради цього довелося б зруйнувати і мене. Сапфір став для нього загрозою, тому що він був не просто машиною - він був символом моєї незалежності, ключем до свободи, до правди". ."

Антуан відчув, як у ньому піднімається глибоке почуття поваги та симпатії до Елізи. Вона не була просто жінкою, яку треба було захистити — вона була бійцем, жінкою, яка обрала шлях боротьби із чудовиськом, з яким її пов'язували кров та минуле.