Читати книгу - "Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді"

Те саме робите й ви, зустрічаючись зі своїми клієнтами за чітким розкладом. Водночас я ніколи не хотів, аби наш час спливав надто швидко. Жодного разу. Я завжди чекаю на нашу зустріч, ціную той час, який ми проводимо разом, і здебільшого засмучуюся, коли наші сеанси добігають кінця.

Керол мовчала. Як же її дратує той факт, що слова Ернеста неабияк її тішать! Як дратує оця його відвертість! Як дратує те, що зараз він не видається таким огидним!

— Знаєте, Каролін, я міркував і над умістом тієї сумочки. Як ви й припустили, перше, що спадає на думку, — гроші. Та чи може там бути щось інше — те, що заважає нашій близькості?

— Не певна, що розумію вас, Ернесте.

— Я хочу сказати, що ви, імовірно, не бачите мене таким, яким я є насправді — і це пов’язано з вашими упередженнями чи певними асоціаціями. Можливо, наші стосунки «блокує» ваш тягар із минулого — рани, які ви отримали від інших чоловіків, зокрема батька, брата, вашого чоловіка. Або ж очікування «другого пришестя» — згадайте Ральфа Кука й те, як часто ви казали мені: «Будьте, як він… Перетворіться на психотерапевта-коханця». Цими словами ви хочете сказати: «Ернесте, вам не треба бути собою. Перетворіться на щось інше, на когось іншого».

Керол із подивом зауважила, що він поцілив у яблучко, щоправда, з причинами поведінки трохи схибив. Останнім часом він добряче порозумнішав — дивина та й годі!

— А як щодо вашого сну, Каролін? Гадаю, з моїм ми більш-менш розібралися.

— Гм… Я бачила нас в одному ліжку, одягнених, і, гадаю, ми саме…

— Каролін, почніть усе спочатку і спробуйте описувати свій сон у теперішньому часі — уявіть, що ви бачите це тут і тепер. Зазвичай такий метод допомагає «оживити» емоції, що їх людина відчуває уві сні.

— Гаразд, ось що я пам’ятаю. Ми з вами сиділи…

— Ми з вами сидимо — залишайтеся в межах саме цієї миті, — втрутився Ернест.

— Окей, ми з вами сидимо чи лежимо на ліжку в одязі, і ви проводите сеанс. Я хочу, щоб ви були ніжним, але ви поводитеся надто стримано й тримаєтеся на відстані. А тоді до кімнати заходить ще один чоловік, жахливий, огидний, гладкий і чорний, мов та вуглина. Тієї ж миті в мене з’являється бажання його спокусити. І роблю це з неабиякою легкістю — ми кохаємося просто-таки на тому самому ліжку, перед вашими очима. Увесь цей час я думаю: коли ви побачите, яка я вправна у ліжку, то теж мною зацікавитеся і захочете кохатися.

— Що ви відчуваєте у цьому сні?

— Сильне розчарування — через вас, Ернесте. А ще я відчула огиду, побачивши цього чоловіка — він був просто відразливий, справжнє уособлення зла. Я не знала, хто то був, і водночас це було мені відомо. То був Дювальє.

— Хто?

— Дювальє. Пригадайте — гаїтянський диктатор.

— Який між вами зв’язок? Цей чоловік щось для вас означає?

— А ось це найцікавіше. Абсолютно нічого. Я не згадувала про нього вже багато років, тож те, що він зринув у моїх думках, дуже дивно.

— Озвучте свої асоціації, Каролін. Усе, що спадає на думку.

— Анічогісінько. Я навіть не певна, що бачила його на фотографіях. Тиран. Жорстокий. Темний. Тварина. Ага, згадала — імовірно, я нещодавно читала про нього статтю, буцімто він живе у злиднях десь у Франції.

— Але старий давно помер.

— Ні-ні, йдеться не про старого. Це молодий Дювальє. Той, якого називали «Малим доком». Я певна, що то був саме він. Навіть не знаю, як мені це вдалося, але я точно знала, що то він. Це прізвисько зринуло в пам’яті, щойно він увійшов до кімнати. Я думала, що сказала вам про це.

— Ні, Каролін, не сказали. Але я гадаю, це ключ, який дозволить нам розгадати ваш сон.

— У який спосіб?

— Спершу ви маєте поміркувати над своїм сном. Найкраще — висловити свої асоціації, як зробив я, аналізуючи свій сон.

— Гаразд. Я знаю, що почувалася розчарованою. Ми з вами були у ліжку, але нічого не відбувалося. А тоді з’являється цей низенький чоловічок — і я займаюся з ним сексом, фе! Дивно, що я на це пішла, та й загалом дивно, що я припускала, що тоді ви побачите мою майстерність і захочете мене. Щось тут не те.

— Не зупиняйтеся, Каролін.

— Справді не те. Тобто, якби я зайнялася сексом з якимсь огидним чоловіком на ваших очах, звісно, це аж ніяк не допомогло б завоювати ваше серце. Вас це радше відштовхнуло б, аніж привабило.

— Це було б логічно, якби ми сприймали сон таким, який він є. Але я точно знаю, що є інший спосіб дізнатися, що насправді він означав. Припустімо, що Дювальє — то не справжній Дювальє, а уособлення когось або чогось іншого.

— Наприклад?

— Згадайте його прізвисько — «Малий док»! Уявіть, що цей чоловік символізує часточку мене: дитину, найбільш примітивну чи первісну складову. Тож уві сні ви, імовірно, прагнули возз’єднатися з цією часточкою, сподіваючись, що в такий спосіб зможете завоювати й зрілу частину моєї особистості. Бачте, Каролін, під таким кутом сон видається цілком логічним, якщо вам вдасться спокусити якусь часточку, «альтер-еґо», тоді й рештою ви заволодієте так само легко й невимушено!

Керол не зронила ані слова.

— Як гадаєте, Каролін?

— Мудро, Ернесте. Це дуже мудра інтерпретація.

А подумки додала: «Навіть краща, аніж ти можеш уявити!»

— Отже, Каролін, дозвольте мені підбити підсумки: моє трактування обох снів — і вашого, і мого — дозволяє зробити той самий висновок. Попри те, що ви приходите сюди, маєте до мене певні почуття, прагнете доторків і обіймів, ви водночас не хочете, аби ми були близькими. І знаєте, те, що символізують ці сни, подібне до того, що я відчуваю, коли йдеться про наші стосунки. Кілька тижнів тому я пообіцяв, що буду відвертим із вами і чесно відповідатиму на всі ваші запитання. Утім, ви жодного разу не скористалися цією можливістю. Ви казали, що хочете, аби я став вашим коханцем, але навіть не намагалися мене пізнати, хіба що запитували, як мені живеться у світі одинаків. Я торкатимуся цієї теми й надалі, Каролін, бо вона основна й найближча до суті. Я повсякчас спонукатиму вас бути зі мною чесною, а щоб це зробити, вам доведеться дізнатися про мене більше й довіритися мені. Тільки тоді ви зможете максимально розкритися. І цей досвід стане першим кроком на шляху до пізнання самої себе — такої, якою вас побачить інший чоловік, а ви його невдовзі зустрінете.

Керол мовчала й дивилася на свій годинник.

— Я знаю, що час уже вичерпано, Каролін. Ще кілька хвилин — можете висловити свою думку?

— Не сьогодні, Ернесте, — мовила Керол. Відтак вона рвучко підвелася й вийшла з кабінету.

  Розділ 22

Опівнічний дзвінок Пітерові Макондо аж ніяк не заспокоїв Маршала — йому тільки вдалося прослухати повідомлення трьома мовами про те, що «Macondo Financial Group» зачинена на вихідні й відновить свою роботу в понеділок. Він також не зміг дізнатися домашній номер телефону Пітера через інформаційну довідку. Утім, то було й не дивно: Пітер частенько згадував про мафію та потребу ультрабагатих людей у додатковому захисті. Вихідні будуть довгі. Маршалові доведеться зачекати, він