Читати книгу - "Істина крові, Христина Вілем"

Шлунок скрутило і тілом розлився жар. Він мусить знати напевне. Він мусить потрапити у номер і переконатись, що вампір лежить у розкішному ліжку купою попелу. А якщо ні, якщо просто спить, то вбити його і звільнити, нарешті Віту.
А якщо ні? Якщо Віта просто пішла на полювання? Якщо вона насититься і повернеться у готель?
Андрій відчував, що починає нервово тремтіти. Йому треба у номер, негайно. І треба зробити так, щоб Віта не змогла увійти, поки він не зробить все, що потрібно. Що б то не було – головне не впустити її.
Час спливав, від нервового напруження Андрій почувався, наче п’яний і несподівано він згадав перший вечір, коли Віта прийшла до нього. Тоді він був в дошку п’яним, а вона не могла увійти.
– Гроші. Багато грошей…
Андрій стис кулаки, щоб вгамувати тремтіння, а тоді витяг гаманець і, підсвічуючи собі телефоном, знайшов картку. Сума на ній більш ніж достатня для задуманого, лиш би все вийшло.
Андрій розвернув телефон у глиб горища, знайшов двері і, не дбаючи про тишу та обережність, побіг.