Читати книгу - "Таємниця Еванжеліни, Олеся Лис"

Епілог

Світ: Ласфарія

Замок Айвернес

Женя

Цьогорічна весна довго відмовлялася від панування. Віддала безжалісно зимі весь березень у повне й безроздільне володіння. Але всьому приходить кінець. І за останні три тижні на вулиці стало настільки спекотно, що теплі вбрання довелося змінити на легші, проігнорувавши демісезонний одяг.

Великий живіт трохи заважає тримати Гленна на колінах. Але, пововтузившись, таки примудряюсь зайняти зручне положення. Легенько відштовхуюсь ногою, й гойдалка запускає рух.

На моє прохання її повісили на тому самому пам'ятному дереві, під яким я стільки часу провела з Сетом, читаючи казки, і яке, пожертвувавши своєю гілкою, поєднало нас із Теодором. Саму ж гойдалку для мене особисто змайстрував коханий чоловік, майстерно прикрасивши спинку та поручні сидіння дивовижним орнаментом та презентувавши як весільний подарунок.

Гленн уже майже засинає, схиливши голівку мені на плече. Малюк у моєму животі теж затих, вирішив, мабуть, дотриматися правила післяобіднього відпочинку, надихаючись прикладом старшого брата. Акуратно прикриваю Гленна пледом і відкидаюсь на спинку.

Ілін до останнього виборювала право працювати, незважаючи на заміжжя. І хоч Ріган сердився і бурчав, але дозволяв своїй милій дружині в цій суперечці перемагати. До пори, до часу ... Поки її сьогодні за сніданком не здолав жахливий напад нудоти. Після цього док потягнув дружину додому, прогарчавши, що в такому стані вона точно не ходитиме на роботу.

Так і вийшло, що цього ранку ми з сином проводимо разом, але мені це тільки на радість. Ніколи не думала, що настільки зможу полюбити цих діточок. Навіть в голові не вкладається, що вони не мої. Вони мої, цілком мої. Хоч і не я їх народила.

— Ма, — сонним голосом шепоче малюк, відриваючи мене від роздумів. — А коли мої сестрички народяться, можна я назву одну з них Антея? Мені дуже подобається.

— Сестрички? — здивовано підіймаю брови. УЗД в Ласфарії, звісно, немає, і про стать майбутньої дитини годі й дізнатись. Проте досвідчені лікарі все ж можуть щось та й сказати. Хоча й вони не дають стовідсоткову гарантію. Як жартує док — вірогідність п’ятдесят на п’ятдесят.

— Ага, дівчатка. Дві. Я знаю, — сонно тре кулачком оченята. — То можна?

— Можна, — розсіяно погоджуюсь. Звідки знає?

Приголомшено кліпаю очима, а дитина, ввівши мене в ступор своєю заявою, спокійнісінько засинає.

Я теж, мабуть, трохи дрімаю, тому що прокидаюся від легкого, майже невагомого поцілунку. Повільно розплющую очі і бачу перед собою чоловіка.

— Не змерзли? — стурбовано запитує і спритно підхоплює сина на руки.

— Ні, — хитаю головою, теж підводжусь з гойдалки. — Гленн мене сьогодні здивував.

Вирішаю одразу розповісти Теодору.

— Сказав, що у нас будуть дві дівчинки, і попросив одну з них назвати Антея.

Емерей скептично розглядає мій живіт, який своїми розмірами не вказує на наявність там двох немовлят.

— Так і сказав?

— Так. Звичайна дитяча балаканина? Як гадаєш?

— Можливо… — повільно промовляє. — А можливо, в ньому прокинувся сплячий дар Клейвоанта.

— Як? — дивуюсь. — Він же зовсім малюк?

— Здібності можуть прокинутися у будь-якому віці. Потім пропасти, як твої, через сильне перенапруження під час пошуків каменю, потім знову виникнути. Коли вони повернулися до тебе? Місяця два тому?

— Так, — задумливо киваю. — А в нашого Сета дар цілителя теж прокинувся тільки недавно... Але ж Гленн такий маленький.

— Так буває, — перехоплює малюка зручніше. — Чим сильніший дар, тим він раніше прокидається, щоб дитина вже змалку вчилася ним керувати.

— Отже, у нас можуть бути двійнята, чи близнюки?

Від цієї новини стає трохи страшно. Як я їх народжуватиму? Тут з одним боїшся та переживаєш. А двоє? Це у нас немовлят із недобором ваги і в кувези поміщають, і до ШВЛ підключають, якщо легені не розкриваються вчасно.

— Цілком, — спокійно заявляє Теодор. — Але я тебе запевняю, що все буде гаразд. Ріган чудовий сімейний лікар, і якби він бачив хоч найменшу загрозу твоєму чи дитячому здоров'ю, обов'язково вжив би заходів.

— А під час пологів? Раптом щось трапиться, — закушую губу, намагаючись стримати емоції. Може, даремно я чоловіка лякаю?

— Женя, у нас є магія, — починає заспокоювати мене Теодор. — Цілителі цілком здатні підтримати життя малюка, навіть якщо він з'являється раніше терміну.

Полегшено видихаю. Якось раніше в мене приводів не було цим цікавитись. Як-не-як ніщо не віщувало проблем під час пологів. Ходила я добре, ось тридцять шостий тиждень закінчується. Мабуть, таки даремно панікую. Потроху хвилювання відступає.

— Якщо це правда, то одну вже назвав Глен, — підводжу очі на Теодора. — А другу давай назвемо Валерія... Валері...

— Валері, — задумливо схиляє він голову на бік. — Дуже гарно. Мені подобається. Чому?

— Так звали мою маму… — тихо відповідаю, ковтаючи задушливу грудку.

Чоловік нічого не відповідає, лише пригортає до себе, звільнивши одну руку від ноші, й цілує в чоло. 

Ми разом йдемо до нашого будинку, де на нас уже чекає наш старший син, якому, ручаюся, не терпиться поділитися успіхами у навчанні. Через дар довелось запросити викладача зі столиці. І Сет натішитись не може. З майстром Чарльзом вони моментально знайшли спільну мову. І той готує Сета до вступу в академію.

— Я хочу вміти лікувати таких, як Гленн! — серйозно заявляє він якось за обідом. Дивиться вичікувально на нас із Теодором. А я й сказати нічого не можу. Сльози виступають на очах — останнім часом я занадто плаксива. Лиш можу, що пригорнути сина до себе й міцно обійняти. Він впорається, звісно впорається. Навіть сумнівів не виникає.

— Впевнений, ти знайдеш спосіб, — стискає його руку Теодор. Сам ледь стримує емоції.

Хоч Сету заледве десять, але ніхто не сумнівається що він це серйозно.

На жаль ніщо не проходить безслідно. Хвороба Гленна перевернула все з ніг на голову. Сету довелось чи не найважче. Але ми з ним поряд, ми підтримуємо, працюємо, і неймовірно ним пишаємось. Він чудова дитина, про що весь час йому говоримо. У Ласфарії немає психологів, і я зовсім не психолог, але здається, ми поступово долаємо травматичний досвід. І Сет не сумнівається що і я, і Теодор завжди поряд та готові допомогти.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍