Читати книгу - "Коротка історія семи вбивств"

давлюся. Джосі Вейлз зриває з мене грубий светр яким мені прикрили очі і я бачу лише світло фар і тінь на дереві ніби хтось величезний простягається із землі але все це якось розмито. Темно і я намагаюся втекти але мої ноги зв’язані й руки теж. Я нічого не можу вдіяти і просто дрібно стрибаю а Джосі Вейлз сміється. Його я не бачу чую лише сміх. Але ось він киваючи виходить з-за дерева і тоді я бачу що він людина а не тінь. А Віпер і Тоні Паваротті хапають мене піднімають і я нічого не можу зробити ні штовхнути їх ні вдарити ні штрикнути а можу лише люто на них дивитися дивитися і благати щоб клятий Ісус Христос хоча б раз дав мені суперсилу про яку я молю з дванадцяти років. Зроби так щоб від жару мого погляду їх розірвало надвоє! Ісусе! Ісусе! Вони хапають мене піднімають розгойдують на «раз-два-три» і відпускають і я лечу прямо в могильну яму падаю в ній на живіт обличчям прямо в бруд. Бруд заліплює праве око і воно пече і я не можу через нього моргнути. Я перевертаюся а вони дивляться на мене згори а Джосі Вейлз шкіриться а в моєму роті смак блювоти каміння і — нііііііііііі! ніііііііі! ніііііііі! Рука горить але шкіра з неї не облазить. Шкіра не облазить! Не облазить шкіра а отже кров не змочить і не послабить мотузку і мені не вивільнити руку. Віпере просто пристрель мене будь ласка просто пристрель мене пристрель мене паршивцю бісів ти вилупок пристрель мене! Пристрель мене! Джосі підходить до краю і сцить на мене. Мої руки за спиною і я чую як там повзають земляні хробаки і мурахи відчуваю як вони мене гризтимуть поїдом а Паваротті між тим починає закидати могилу — нііііі! нііііі! нііііі! — і бруд сиплеться багнюка ллється і вдаряє мене грудками-бризками-грудками з висоти п’яти ні шести футів і я не можу встати не можу встати бруд і багнюка і пил упереміш із камінцями і один камінець ламає мені ніс і ще один камінець вибиває мені око я вже не відчуваю пальців ніг і мотаю головою — ніііі! — мотаю головою мотаю головою струшуючи бруд і — ні ні ні ні ні ні ні ні ні ні ні ні ні — намагаюся вихаркати з рота затичку і не можу — Ісусе Супермене Людино-Павук Капітане Америка дайте мені свою суперсилу мені б суперсилу щоб хоча б розтягнути мотузку — і я тру її мізинцем тру-тру-тру її мізинцем і ось я вільний! Вільний! Та бруд летить і летить і його стає дедалі більше а я не можу глянути вгору але чую як вони копають і кидають посопуючи землю й каміння яке лупить по моєму лобі та я не можу витріщатися на них суперсилою як Супермен — бах жуу жуууу жуууууууум пам — для них це все бачу жарти а я відкидаю бруд обома ногами одночасно наче штовхаю футбольний м’яч та футболіст я ніякий поганий і я втомлений я втомлений бруд усе падає він мокрий і важкий мене ніби притискає сам Бог — ні ні н... н... н... — бруд у лівому оці, я не можу його заплющити і моргати теж не можу а Віпер регоче а бруду все більше каміння все більше більше й більше а я під цим градом ворушуся звиваюся звиваюся звиваюся. Каміння! Каміння летить і летить ще і ще перемішується з брудом знову й знову я перевертаюся і згортаюся калачиком як немовля якби було повітря я б трахнув жінку з якою живу ні не її а іншу двома поверхами нижче ні іншу білу з рожевою піською з «Ангелів Чарлі»[271] яку я бачив у схованій книжці в тата під ліжком яку він виймав коли думав що я сплю і сам себе пестив і стогнав при цьому зі словами «О Боооже» я хочу трахати землю трахати трахати трахати хочу піську ні не хочу піську трахати трахати трахати зігнути її і терти її піську підняти за дупцю і всунути так щоб пісі в пісі було тісно як татові коли він вставляв моїй матері-шльондрі ззаду а їй все ’дно хто спить а хто прокинувся і вона вся збуджується й насаджується на батьків член вона заводиться й починає рухатися взад-вперед і підмахує і скавчить як сучка а він вганяє їй член по самі яйця та я ні разу не бачив свого батька голим ніколи не бачив як він трахає мою матір може це був Фаннібой хоча ні він же батон що якось змусив чоловіка в себе відсмоктати а тоді пристрелив його пристрелив на смерть я ж ні разу не був на Кубі й ні разу на Барбадосі і не знімав «С» із грудей у Супермена і не можу плакати через ліве око бо воно геть набите брудом і дихаю я коротко бо зовсім мало повітря і зверху навалюється новий бруд і я тільки відчуваю що темно мокро і важко бруд такий важкий і я не можу більше — ні ні ні ні ні ні ні — не спиняй дихання спиняй дихай коротко щоб зберегти зберегти що? Копай копай копай копай — бах бах бах — ти мертвий ти помреш помреш швидше зробіть мене мертвим ні живим ні мертвим ти помреш ще раз вдихни не трать повітря воно мокре жорстке і щільне хтось тисне на мого носа наче на ньому рука — а-а-а-а-а Ісусе! Ісусе! Ісуууууусе! — один вдих вдих вдих 1 вдих 2 вдих З вдих 4 вдих дих...ай п’яяяяяяяяяяяяяяятий вдих шостий вдих сьо сьо сьо сьо сьооооооооооомий вдддддд диииииии xx вдииииииииих xx восьсьсь xx xxx хххххх x x x х х де-в’я-тий! Дев’яяяяяяяятий деееее дееееееее деееее сяяяяя яяяяяяя яяяя я я яяяя я татусю ні не жовту пожежну машину а червону жовта не як справжня татусю ні я хочу шипучку і і льодяник і цукерку на паличці і всі шипучки і пурпуровий олівець і червоний також не рожевий рожевий для дівчат рожевий для дівчат жуйка «Губба-Бубба» не липне навіть коли надуєш дуже-дуже велику кульку найбільшу і найкулястішу ніжками затопчу хвостиком замету е-е все обман е-е обман ми...

Сер Артур Джордж Дженнінгс