Анна - представниця древнього, але збіднілого аристократичного роду, змушена добиратись у магічну академію на муніципальній кареті. Дорогою вона дізнається, що цього року проводитиметься Відбір наречених для драконів. Анна в паніці. Вона ненавидить драконів і готова на все, щоб уникнути участі у Відборі. Навіть переспати з першим-ліпшим чоловіком. Ох, якби тільки...

Він: красивий, багатий і вміє любити так, що жодна дівчина не може йому відмовити. Ви скажете спокусник! Ні, його звуть Дан Корчинський - і він спадкоємець готельної імперії. Дан не вірить у кохання й чекає дня помсти за розбите життя з минулого. Вона: темно волоса красуня яку він приймає за дівчину свого ворога, яка стала причиною його розчарувань. І ось цей день...

Я розраховував, що це буде розвага на один раз, після якої я навіть не згадаю обличчя танцівниці клубу, однієї з багатьох. За стільки років самотності я звик до подібного розвитку подій. І мені так навіть комфортніше. Та цього разу щось пішло не так. — Я згідний на будь-яку ціну, — мій розум був одурманений цією жінкою. Я хотів її так, як ніколи та нікого у цьому...

— Що ти влаштовуєш, Надю? Хіба ми не обговорили все? Чому ж тоді ти поводишся так, ніби я тебе образив? Принижуєш себе на очах у нашої доньки. Тобі самій подобається твоя поведінка? — Мені боляче. — Але чому? Ти теж хотіла розлучення. Ми домовились йти далі. А тепер це. Ти матір моєї дитини, хочеш щоб я тебе зненавидів? — Я кохаю тебе, хіба не розумієш? — кажу це і...

Сільсія спадкоємиця королівського трону, яка про це нічого не знає. Вона з легкістю закохується, не підозрюючи, що її хочуть використати. Адріан грає свою роль, задля отримання бажаного. Почуття не для нього. Він припускається страшної помилки, коли межа між грою та справжнім стирається. Роувен забороняє собі почуття, щоб виконати обов’язок перед короною. Зрештою,...

– Так, значить, не кинеш? – Нізащо не кину. Хіба, що накажеш. Але тоді я помру, – зізналась Аліса. – Не накажу... Я збожеволів від тебе раз і назавжди, та з кожним подихом ти стаєш мені все ріднішою. До тебе я навіть не здогадувався, яким прекрасним може бути світ. Тепер я хочу прожити в твоїх обіймах років сто, а потім попрошу у Бога ще вічність для нас....