Світозар, чому ти знову приїхав майже о дванадцятій?! – гарчала мама. -Так, а який сенс приходити на ті дурні оглядини, якщо серед всіх дівчат моєї немає. - Можливо тобі хоча б хтось просто сподобається. - Мама для просто я і без твоєї допомоги знайду. Тим паче що обирати особливо ні з кого. Ми майже не покидаємо свої землі. - І ти знаєш краще мене чому. – гиркає...

— Чому ти з ним? — хапає мене за лікоть та зі злістю дивиться на синці. — Послухай, це не те… — Твій чоловік б’є тебе, а ти все одно залишаєшся з ним? — його голос звучить голосніше, ніж зазвичай, а потім він робить те, чого я найменше чекаю: притягує мене до себе та впевнено шепоче: — Я заберу тебе в нього! Не дозволю йому до тебе торкатися, чуєш?...

Я знайшла у лісі пораненого чоловіка. У нього не було при собі жодних документів, але була зброя, багато грошей і дивний кейс, з кодовим замком. - Не викликай швидку чи поліцію... Допоможи мені і я тебе винагороджу! - попросив він, вчепившись у мене міцною хваткою. Мені більше нічого не залишалося, як узяти свою «небезпечну знахідку» під особисте піклування та...

Ніколи не підвозте незнайомця! Випадкова зустріч може стати переломною в житті, а простий попутник - фатальною пристрастю. Для Кіри, багатої спадкоємиці, чоловіки завжди були лише розвагою. До одного дощового вечора, коли вона не змогла проїхати повз самотнього чоловіка на трасі. Між ними величезна прірва, але Кіру ніколи не зупиняли труднощі. Їй байдуже хто він....

- Для чого вам це ? Мій голос зрадницьки тремтів . - Як я вже казав твій татко мені завинив . Ярослав присів біля мене і дивися мені в очі . Та я не бачила там нічого людяного йому було байдуже на наші життя . - Не чіпайте Алісу і він не мій батько . Я говорила спокійно боялась що б він не нашкодив подрузі через мої слова. - Їй нічого не загрожує поки ти будеш вести...

Ти моя дружина! - перше, що сказав мені чоловік, якого я побачила, розплющивши очі. Я тебе ніколи в житті не бачила! Який перевертень? Яка пара? Я нічого не відчуваю... поки що. Я не хочу народжувати тобі дитину! Я хочу додому....