- Хочу, щоб ти стала моєю дружиною. Ти моє серце. Ти мої вітрила. Ти моя душа. Рідна, я все життя мрію провести з тобою. І я зроблю все, щоб ти була щаслива зі мною. Я кохаю тебе! Ти вийдеш за мене заміж? І від шоку я завмерла, що той ховрашок. В його очах закружляв страх. - Я кожен день щасливий з тобою, – здавленим голосом відказав він, очікуючи моєї відповіді. –...

Кожен день сповнений несподіванок. Коли ще може статися диво, як не на Новий рік......

– Чому ти мене уникаєш, Юлю? Я ж бачив, що ти нещаслива з чоловіком. Ти терпиш його, але чому? – Ти бачив лише те, що тобі хотілося бачити, Єгоре. Обійнявши мене за плечі, Єгор притягує до своїх грудей і міцно тримає, коли я намагаюся вирватися. – Я хочу тебе ненавидіти, – гарчить на вухо, посилюючи лещата на моєму тілі. – Якби ж тільки знала, як я змушую себе...

– Я хочу розлучитися, – карбує Лев, а я посміхаюся. – Вражає. У цьому ресторані ти зробив мені пропозицію 8 років тому, пам'ятаєш? – Асю, давай без скандалів. Розлучимося швидко та без зайвого шуму. Квартира залишиться тобі, як ти хотіла. Зітхаю, але не від полегшення. – Два місяці тому, коли я попросила у тебе розлучення, ти сказав категоричне "ні". А...

Мої фото оброблені і домальовані потрапили на пошту шефа. Тепер він вважає, що я ніяка не бухгалтерка, а працівниця екскорт-служби. Його холодна зневага маскує потаємні пристрасті. Він хоче мене. А коли Артур когось хоче, шансів устояти в цієї жінки немає жодних. Я його особистий нічний метелик, безнадійно закохана в нього ще з студентських років. А тепер змушена...

Він попереджав — розтопче те, що від мене зостанеться. Я не вірила. Дарма… Марк Данте не з тих, хто бреше. Він завжди каже жорстоку правду, щоправда, тоді, коли йому вигідно. — Ти сама винна. — Він дивиться так глибоко, що відчуваєш як кров'яні тільця мчать судинами. — Ти привела нас обох до цього. — Хіба? — шепочу в його губи. Марк всміхається. Немає нічого доброго...