Читати книгу - ""Вожай": Місія у Венеції, Серж Левре"

— Синьйор Шугай? – запитав незнайомець.

— Так, чим можу бути корисним, - відповів Нік.

— Комісар Катані, - представився незнайомець, дістаючи з кишені посвідчення.

— Слухаю, Вас, комісаре.

— Я за Вами. Мене прислала Ваша знайома Лаура Саліцетті. Вона…

— Що з нею? – перебив поліціянта Нік.

— Вже все гаразд. Її катували, вона із пораненнями у шпиталі, але лікарі обіцяють, що загрози життю немає. Лаура сказала нам, що тільки Ви можете їй допомогти й нам, в свою чергу, теж хотілось би поставити Вам декілька питань.

— Добре, комісаре. Але якщо Ви не заперечуєте, я б хотів переодягнутися у більш зручний одяг,

Нік вказав на свій смокінг, який трохи забруднився під час прогулянок островом Лідо.

— Гаразд, синьйор Шугай, тільки самі розумієте, я не можу Вас залишити одного

— Прошу комісар, - Нік зробив жест рукою, запрошуючи комісара пройтись з ним наверх у його кімнату.

Ніколя Шугай та комісар Катані піднялися сходами на другий поверх готелю, пройшлися коридором до дверей кімнати. Нік встромив ключа в отвір, відчиняючи двері, і запросив комісара пройти першим. Комісар зайшов у номер готелю. Але раптом пролунав постріл.

* * *

Герасим проник у номер заздалегідь, використавши відмичку. Він знав, що у нього буде лише одна спроба. Нік був не з тих, кого можна заскочити зненацька вдруге.

Але час ішов.

І ось… ключ у замку.

Герасим приготувався, міцніше стиснувши пістолет. Двері прочинилися — і замість самотнього агента в номер увійшов… незнайомий чоловік !

Герасим вистрілив першим. Поліціянт ледь устиг ухилитися, куля розбила настінне дзеркало. Але вже за мить комісар, вихоплюючи свій "Beretta 92", відкрив вогонь у відповідь. Нік в котрий раз пожалкував, що в нього немає зброї.

Кулі прошили повітря, одна з них зачепила Герасима в плече. Але російський агент продовжував відстрілюватися, прагнучи хоча б забрати Ніка із собою. Але Вожай не став чекати. У відчайдушному ривку він кинувся на Герасима, роблячи смертельний удар ногою з розвороту у щелепу противника. Герасим завалився на підлогу, безсилий він ще тримав у руці пістолет.

— Кидайте зброю, - наказав комісар.

Але Герасим його не чув, перемагаючи біль, він почав підіймати руку у напрямку свого противника.

Ще одна мить — і поліціянт зробив вирішальний постріл. Герасим впав горілиць, його пістолет випав із руки. Кров розтікалася червоною плямою по світлому венеційському узору.

Все це сталося за лічені секунди. Нік перевів подих.

Комісар дістав з кишені смартфон і набрав короткий номер.

— Капітане, надішліть терміново підкріплення в готель «Даніелі», а також слідчу групу - у нас ліквідація, - віддав накази комісар. Він казав своїм колегам телефоном щось ще, але Нік уже думав про інше.

Герасим мертвий, але це означало, що росіяни знали про місію. І що найгірше — вони знали, що він шукає у фільмі. А Лаура? Йому треба було діяти. І діяти швидко.

Нік так і не встиг переодягнутися. Поліціянти на катері були у готелі за декілька хвилин. Комісар віддав розпорядження та підійшов до Вожая.

— Як Ви, синьйор Шугай? Хочу вам подякувати за допомогу.

Нік у відповідь стиснув плечима.

— Але на нас чекають у шпиталі, – комісар зробив жест рукою, запрошуючи Ніка у поліційний катер.

* * *

Нік увійшов до лікарняної палати у супроводі комісара, і його серце стиснулося, коли він побачив Лауру. Вона була сильно побита, її рука перебинтована, на губі виднівся поріз, а очі, хоч і втомлені, все ще палали рішучістю.

— Ти виглядаєш жахливо, — сказав він з легкою усмішкою, намагаючись приховати тривогу.

— А ти, схоже, вижив після зустрічі з Герасимом, — відповіла вона, піднімаючи брову.

— Він ні, — сухо відповів Нік.

Лаура зітхнула, повільно підняла руку і витягла з під подушки перстень.

— Тримай. Це не просто прикраса. Це ключ до людини, яка може нам допомогти.

Нік узяв перстень, розглядаючи його. Він був срібний, з вигравіюваною на ньому літерою "S".

— Що це?

— Це знак мого знайомого хакера, відомого як "Спайдер". Він — найкращий у своїй справі. Покажеш йому цей перстень — і він зрозуміє, що ти від мене. Розповіси йому наш план, і він зробить усе як найкраще.

Нік стиснув перстень у долоні. Лаура надала йому шанс. Місія має бути виконаною.

— Де його знайти?

— Він тримає підпільний клуб на Гранд-каналі, неподалік від мосту Ріальто. Вхід через чорний хід. Постукаєш тричі, пауза, потім ще раз.

— Ти впевнена, що він нам допоможе?

Лаура глянула на нього своїми зеленими очима.

— Він мені винен. І він знає, що я не люблю, коли мені відмовляють.