Читати книгу - "Між світами, Ілля Попенко"

– Але, знаєте Насте, найголовніше, це коли я прокинувся… я помітив, що я нарешті навчився… не повірите мені… ви повинні це бачити, – щасливо продовжував малий. – Я навчився літати!

Наст крізь сльози дивився на стіну сірої будівлі в надії змінити щось, але було вже пізно. Назва будівлі, яку нещодавно помітив хлопець, вже місцями потріскалася. Червону фарбу, здавалося би, не оновлювали вже років з десять. Чотири літери, місцями потерті, дуже тьмяно дивилися на світ. «МОРГ», – було написано там.