Читати книгу - "Слідчій, що з порядних , Oleg Poroshok"

Розділ 125 Двоє -- одна справа

Розділ 125. Двоє — одна справа

 

— Слухай, Денисе, або ти зараз завариш нам каву, або я знову зламаю електронний замок у твоєму кабінеті, — буркнув Максим, знімаючи навушники і згрібаючи флешки до кишені.

— Тобі не здається, що ти зловживаєш моєю порядністю? — Денис зиркнув на нього з усмішкою, хоч і втомлений після важкого дня.

— Я зловживаю твоїм терпінням, а це не те саме, — підморгнув Максим.

 

Останні кілька днів вони розкручували заплутану справу — викрадення з доказового складу компрометуючих матеріалів на місцевого забудовника. І все вказувало на те, що хтось "свої" допоміг стороннім винести докази — без шуму, без камер, без слідів.

 

— Я підняв їхні сервери. Скажу коротко — хтось прикрив очі в системі відеоспостереження рівно на дві хвилини двадцять секунд.

— Цього вистачить, щоб винести папку, флешку й совість, — зітхнув Денис.

 

Максим простягнув ноутбук: — Дивись, ось журнал входів до системи. Хтось зайшов з IP-адреси, зареєстрованої... на внутрішню сітку райвідділу. Твій улюблений капітан Гордієнко знову в центрі подій.

 

Денис замовк. Гордієнко — з тих, хто завжди грав "по статуту", але саме це й насторожувало. Занадто гладко все в нього йшло. Занадто часто "випадково" губилися документи.

 

— Ти певен?

— На сто відсотків. Я ще й відновив його переписку. І дещо цікаве знайшов. Хочеш — покажу. Але там буде брудно.

— Дивися сам, ти ж не з тих, хто миє руки, перш ніж копати в багні.

— Я й не мив, — хмикнув Максим. — Але робимо одне й те саме: тягнемо правду нагору.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍