Читати книгу - "Витівники, Віт Тасик"

– У тебе клепка є, Тарасе? Всі твої ідеї ведуть нас прямісінько у лікарняне ліжко! - гаркнув я на брата, але вмить схаменувся, побоюючись, що нас можуть почути.

– Хлопці! Ви сьогодні вечеряти збираєтесь, чи ні? То може вам потрібна допомога? - сердито гукнув дядько Юхим із глибини будинку.

“Ну ось і починається вистава! Зараз нас будуть пригощати п’ястуками!", - подумав я болісно здригнувшись тілом. Домовившись уважно стежити за руками дядька, ми вийшли із кімнати і похнюпившись пішли на покарання. Але десь там, у потаємних закутках душі, ще жевріла надія на велике чудо.