Читати книгу - "Таємниці старого маєтку, Rada Lia"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Так, я бачу, — змушений був визнати Артем. Марта густо почервоніла від сорому.
Всередині стіни дійсно був порожній простір майже у метр. Однак там нічого не виявилося, крім іржавої пластини, яка лежала зверху на цеглі.
— Може тобі все-таки здалося? — поблажливо запитав чоловік, коли охоронець пішов. — Як би людина сюди потрапила? — він пальцем показав на стіну, — тут все закрито.
Марта задумалася й підійшла ближче. Присіла. Пилюка виїдала їй очі. Тож вона примружилася й почала кашляти. На мить щось привернуло її увагу. Цеглина на підлозі була ніби обтесана, нічим не кріпилась до інших. Дівчина спробувала витягнути її. Коли їй це вдалося, вона з тріумфом поглянула на Артема.
Він присів поруч й став допомагати. За кілька хвилин вони виявили під цеглою кришку люка. Артем з Мартою перезирнулися.
Артем відсунув її вбік. Вниз вела драбина.
— Я ж тобі казала, — не втрималася дівчина. — Тепер ти мені віриш?
Чоловік кивнув й відразу почав спускатися. Марта полізла за ним.
За хвилину вони опинилися у задушливій темній кімнаті.
Дівчина закашлялася. Артем увімкнув на телефоні ліхтарик й обвів ним по колу. В кімнаті було повно пилу й старих меблів. Пилюка покривала товстим шаром диван у кутку, стіл. Книги стосами лежали всюди та на дерев'яній підлозі.
— Це ж — вигукнув Артем ошелешено. Йому перехопило подих. — Це ж книги зі старої бібліотеки. Їм років 100 не менше.
— Ти ж казав, що все згоріло, — здивувалася дівчина.
Артем лиш знизав плечима.
— Значить пожежа не була випадковою, — припустила Марта. — Хтось заздалегідь підготувався. Виніс книги. І лише потім підпалив.
Чоловік ошелешено поглянув на неї:
— Виходить, що так.
Марта також увімкнула ліхтарик. Посвітила навколо. Навпроти неї виявилися старі дерев'яні двері, які з виду ледь трималися на петлях. Однак коли дівчина підійшла ближче й взялася за ручку, відкрити їх не вдалося.
Артем також смикнув. Потім ще раз. Нарешті вони відчинилися.
Прямо за дверима висіли старі, пожовклі завіски. Марта їх відсунула й пройшла вперед. Вони опинилися в невеличкій кімнаті з продуктами: крупи, борошно, закрутки, овочі.
— Ми що у коморі? — здивувалася дівчина.
— Судячи з усього так.
Коли Артем з Мартою вийшли з комори, вони опинилися на кухні.
Ошелешено перезирнулися.
— Ти думаєш те ж саме що і я?
— Що дівчата не могли не знати про двері в коморі?
— І що одна з них чи всі троє пробирались до мене в кімнату й лякали.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниці старого маєтку, Rada Lia», після закриття браузера.