Читати книгу - "Світло (сяйво) душі, Зоряна Квітка"

Глава 16

    Він отямився. Відкрив очі і його зустріла... темрява. Встав, торкався холодні кам'яні стіни. Зупинився, зрозумів що виходу немає і закричав від люті та відчаю. Крик ехом відбився від холодного каменю.
    Проклинав свого сина, що відмовився виконувати обов'язок, що передавався чоловікам з покоління в покоління. Все що збудували і створили його предки і він зникло на очах, розлетілось немов пил, а все через цю Лисицю! Але чому він попросив допомогти перемогти Її? Невже незміг цього зробити, той кого його рід боготворив стільки поколінь? Та ні це не можливо! Демон сильний, він переможе Її! То... Чому у його душі не має спокою?
    Син і дві доньки. На сина він покладав великі надії і він їх виправдовував. Старша донька завжди тягнулася до нього і намагалася викликати його посмішку. Він двох старших дітей осипав подарунками, а на молодшу дитину не звертав уваги.
   Естель... Це ім'я їй дала його дружина, вона так і не пояснила, чому обрала саме це ім'я. Він відвернувся від неї одразу, як тільки побачив. Білосніжне волосся покривало дитячу голівку й великі лазурні очі, які на нього дивилися. Перша думка: "Дружина зрадила", та зрозумів, що це неможливо. Він віддав немовля служниці і заборонив дружині до неї підходити. Він не дав їй своєї фамілії, і не намагалася дізнатися, чому у неї така незвичайна зовнішність, а не така як у старших дітей. Естель росла. Якщо спочатку у дитячих очах була розгубленість і нерозуміння того, чому її не приймають у родині, то згодом емоцій не показувала. Скляний погляд, кам'яне обличчя... Її поведінка змінювалась поруч з Агатою та Джеком. Брат і сестра теж розмовляли грубо й насміхаючись. Навіть, коли він оголосив, що вона вийде заміж через політику і угоду, якої ніколи не було. Жодної емоції, тільки спокій і згода.
    Його завжди мучило питання: "Чому я відштовхнув її як тільки побачив?". Тепер він може дати відповідь. Вона йде шляхом Добра, а він шляхом Зла, вони по різні сторони світу і між ними велика прірва. На одному боці він пліч о пліч з Її заклятим ворогом і Вона на іншому боці.
    Він втратив дар мови йому стало страшно, коли побачив лють в її таких красивих очах, адже в останнє він бачив Її емоції, коли вона була крихіткою. Він був здивований дуже, коли побачив дев'ять білосніжних хвостів за її спиною. Вона сказала що переродилася, значить демон переміг і умову виконано. Тоді чому договір діє і обов'язок передається? Може знав, що Вона відродиться? Чому він зразу все не розповів чому? Знає... Поки діє угода, поки він виконує обов'язок, він буде відштовхуватись від себе свою доньку, перероджену Богиню...
    Естель мчала лісом у пошуках хатини. Тільки де її шукати? Глибина лісу, глибина лісу... Може треба йти до Серця Лісу? Естель гайнула туди. Земля здригнулася. Треба поспішати бар'єр ось ось впаде! Вона мчала не зупиняючись паралельно розкидуючи демонів. Ось хатинка, ще трошки і вона стоїть на порозі. В хатині нічого не змінилося, лиш всемпокрилося товстим шаром пилу. Вона зайшла в середину, тут вже давно нікого не було. Але чому?
   В одній із кімнат дівчина знайшла Вовків. Вовки спали, а життєві сили тихо покидали їх. Естель вдихнула і направила свої життєві сили в них, у грудях все відізвалось болем. Дівчина не ворухнулася й на біль не звернула уваги. Вона мусить покласти цьому край, навіть якщо її життя знову обірветься. Вона зробить усе аби захистити кохання, дружбу і рідних.
   Земля здригнулася сильніше, бар'єр затріщав. Естель озирнулася, здіймалася буря. Дівчина збільшила потік енергії, ще трошки і зв'язок буде розірвано. Дерева затріщали і одне впало на хатинку. Естель встигла створити щит і вберегла Вовків та себе від травм. Вона швидко перемістилася у Храм і залишила Вовків у Джерелі. Цілюща вода зцілить їх і поверне втрачену енергію. Бар'єр затріщав сильніше і впав розсипашись наче розбите скло...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍