Читати книгу - "Maybe..., Alana Nesta"

Я ще трохи постояла, мене вивів з ступору чийсь оклик. Я подивилась на стояку, де мене чекав автомобіль, трохи звішуючи своє рішення, а потім відмінивши поїздку повернулась на знімальний майданчик.

Присівши стала спостерігати за знімальним процесом.

-Мотор, сцена 4 дубль 1.

І ось переді мною розігрується драма: чоловік дізнається, що його дружина, яку він кохав до нестями, зраджує йому з найкращим другом, й до цього вони планують його вбити, бо при розлучені їй нічого не дістанеться, через підписаний перед шлюбом контракт. Про все це йому розповідає детектив, якого він наняв прослідкувати за дружиною.

Цього разу він наче й не грав свою роль, а жив нею. Я спостерігала, як міняється його обличчя від розгубленості до болісної гримаси, а потім як його очі загораються жаданням помсти.

Наступною була сцена поцілунку з дружиною, яку він цілував так, що, а ж мені стало гаряче і я вирішила, що пора мені провітритись. Відійшовши від трохи від павільйону я все ж вирішила повернутись і спробувати з ним поговорити, мені стало цікаво.

- Я просто відповім йому люб’язністю на люб’язність.- робила спробу виправдати свій порив, але в душі я розуміла, що просто хочу спокусити цього чоловіка. Мені не потрібно від нього нічого окрім, якщо все складеться - як треба, сексу.

Коли він відкрив двері гримерки на його обличчі не було здивування, здавалось що він від мене чогось такого й чекав.

В повній тиші він закрив двері, клацнувши замком, і сівши продовжив знімати грим, лукаво посміхаючись одними очима крізь дзеркало.

Я трохи знітилась, і зтиха почала розповідати, що після нашої зустрічі повернулась на знімальний майданчик, і була враження його майстерність. Тобто, фактично продублювала зміст його промови до мене тільки іншими словами. Додавши, що комедійні ролі на мій погляд не його амплуа.

Він весь час дивився на мене крізь дзеркало, і по очам я бачила, що він зрозумів, що мене сюди привело.

І в ту мить коли я закінчила говорити, я наче прийшла до тями, і злякалась. Почала прощатись і швидко попрямувала до дверей, але замок не піддавався моїм тремтячим рукам.