Читати книгу - "Maybe..., Alana Nesta"

2

Деякий час я сидів в кріслі перед гримерним столиком з заплющеними очами, настільки мене вимотали сьогоднішні зйомки. І ось хтось постукав в двері, я не хотів нікого бачити, але виховання мені не дозволило проігнорувати гостя або послати його до біса.

Різко піднявшись, що стілець ледь не впав, я відкрив двері. Сказати, що я дуже здивувався, то ні але.. за дверима стояла вона. У неї був спантеличений вигляд, наче вона сама не розуміла, що тут робить. Але хвилину її погляд став більш ясний і стало зрозуміло за чим вона сюди прийшла, і що саме цікаве, я також бажав того ж, єдине, що мене здивувало, що вона настільки вміло перевтілювалась на знімальному майданчику, настільки безхитрісна була зараз.

Коли вона зайшла я закрив двері і машинально витягнувши ключ поклав його до кишені. Повернувшись до столика я почав ватним диском знімати грим, при цьому спостерігаючи за нею у дзеркало. Во щось говорила, час від часу кидаючи оком на мене. Я майже не слухала, лиш одна думка не давала спокою, «що її не підходить роль відданої фанатки, вони переграє.

І ось напевне до неї дійшло, що вона не на своєму місці і вона вирішила вдатись до втечі, але не врахувала, що двері можуть бути замкнені.

- Думаю, не варто ламати приватну власність, -підійшовши прошепотів їй на вухо я, - залишся. Зарившись в її м’яке волосся, з легкими нотками м’яти, які перекривали запахи засобів для волосся, що наносили її для зачіски під час зйомок.

Ну що ж вона не стала маніритись, і повернувшись, поцілувала мене. Хоч поцілунок й став для мене несподіванкою, але в той же час я ухнув в нього як в прірву. Ми цілувались, як двоє приречених, за хвилину до кінця світу, як наче від цього поцілунку залежало наше життя. Вона обіймала мене наче хотіла злитись в єдине ціле, наче це прискорить в наших організмах розпочався процес дифузії.

Мої руки блукали по її спині, заривались в волосся, я пив її цілунок, як наче загублений в пустині, що втрапив на оазис. Я не міг насситись нею.

І коли я підхопив її на руки, а вона міцно, мов удав, обхопила мене ногами, ми на хвилину відірвались один від одного, я побачив її затуманенні бажанням очі. І ось вона мов коала обхопила мене руками й ногами, сховавши своє розпашіле обличчя в моєму передпліччі.

Я пройшов декілька кроків зі своєю чудовою ношею і притримуючи її  однією рукою змахнув зі столу все на підлогу, щоб опустити потім її туди. При цьому, як в гарячці, почав знімати з неї сукню. Вона не відставала і почала розв’язувати пояс на моєму халаті і коли скинула його з моїх плечей, окинула мене з ніг до голови оцінюючим оком. Нам було вже не до прилюдній, я підтягнув її за стегна до краю столу, не довго думаючи проник в неї. Вона закусила губу, що трохи мене протверезило, але я не встиг нічого зробити тому що вона почала сама рухатись. ЇЇ зіниці розширились і здалось поглинули всю радужку ока. І я з почав рухатись з нею в унісон. Після ми застигли в обіймах один одного, роблячи спроби знову дихати, вона знову, як наче закуталась в мене, чи то гріючись, чи соромлячись. Через деякий час , коли стало чутно хоча б,  щось окрім стукоту наших сердець, вона прошепотіла, - я зазвичай так не роблю, не знаю, що на мене найшло... -Але ні про що не жалкую.

Я допоміг їй спуститись зі столу, вона опустивши очі додолу почала одягатись, я також потягнувся за халатом, тому що розігріте тіло почало холодити, все ж таки в приміщені було прохолодно. Коли я обернувся вона вже одяглась зосталось лише застібнути блискавку, що я й зробив. Вона мовчки склала трусики до сумочки.

***

Це просто якесь божевілля, крутилось в мене в голові весь час поки я його цілувала. Цей поцілунок наче розмотував в мені той вузол з болі та жалю. Вони наче висихали, як роса під сонячним промінням. Я розуміла що це ненадовго тому мені не хотілось ні ніжності ні прилюдній, а просто звіриного всеохоплюючого сексу.

Я втратила глузд коли стягнула з нього халат. А далі? Далі була лише гарячкова гонитва за задоволенням.

Після, дуже хотілося курити, і зовсім не було соромно за свою поведінку. Я прижавшись чолом до його тіла, чула лише голосний стукіт його серця. І ще раз наткнула на думку, що ні про що не жалкую, здається я це сказала в голос, почавши збирати речі, що б вдягнутись.

Він також почав приходити до тями, відійшовши нагнувся за халатом та почав одягатись.

- Це він добре зробив, подумала я відвернувшись.

Я одягла сукню, і спробувала вивернути руку, застібнути блискавку. Я зрозуміла, що він заді коли відчула, як від його подиху заворушилось волосся, а він обережно відвів мою руку й потягнув блискавку вгору, при цьому обережно торкаючись моєї спини пальцями. Моє тіло одразу вкрилось мурахами й я здригнулась вдихаючи його запах. Терпкий запах чоловічого поту, який змішався з цитрусом та сандалом. Він дурманив мене. – тобі пора, не потрібно зходити з розуму. Це була одноразова акція, - робила спроби я себе заспокоїти, але при цьому не могла здвинуться з місця.

- Ключ, -звернулась я до нього простягши руку, не повертаючись до нього. Я дуже боялась побачити в його очах зневагу, жалість чи  іскру переможця.

- Він взяв за руку, повернув мене до себе й глянув мені в очі. У його очах я побачила тільки бажання з часткою смутку.

- Ні, я сам відкрию, коли передягнуся, а то я бачу що ти вирішила втікати від мене. У будь-якому випадку я довезу тебе додому, а тим часом вирішиш, як бути далі.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍