Читати книгу - "Пригоди бухгалтера Іри, Ярина Чорна"

Так Іра знала про цю рису Олега Івановича,  в нього прям пунктик  в голові, що все має мати своє місце. І в кабінеті,  і на складі,  і взагалі по всьому ОСББ.  Вона навіть деколи заздрила його педантичності.

 

Зараз приїде Постачальник із своїм екземпляром договору,  чи можеш ти залишитися зі мною та сама подивитися на договір?Так, якщо я вам зможу чимось допомогти, я зачекаю.Добре,  дякую.  Піду куплю собі кави, ти будеш?Так, якщо можна капучіно. Я вас зачекаю в адмінів.Ні залишайся в моєму кабінеті. Гірше вже все рівно не буде.

Іра сіла на диван, і почала уважно оглядати все навкруги.  Звичайний офісний набір меблів. Стінка з полицями, шафа для одягу, т- образний стіл, підставка під принтер, всі паски підписано однаковим шрифтом, на столі сімейне фото та фото сина у військовій формі. Син Олега Івановича воював на Сумщині,  його дружина з дівчатами  жила разом із Олегом Івановичем та його дружиною в ЖК.  На столі також був ідеальний порядок, окрім папки, яка лежала розгорнутою. Мабуть Олег Іванович в цій папці зберігав договір.  Іра взяла папку та знову присіла на диван. 

Іра вирішила також переглянути детально вміст папки. Папка була підписана "ДОГОВОРИ", всередині папки весь вміст був розкладений по файлах. Іра не спішно почала витягувати почергово вміст файлів і перевіряти чи випадково Олег Іванович не запхнув договір поміж інших документів. Перебравши весь вміст Іра так і не знайшла договору. 

Думки роїлися в голові, Ірі здавалося, що вона щось упускає, щось невидиме.  Якби сказала бабця в цьому випадку- роззуй очі.

Іра  закрила папку, поклала руки зверху і на хвильку зажмурила очі, їй здалося, що із закритими очима вона знайде договір. Під руками наче запекло, Іра відкрила очі і подивиласч на руки, із папки щось засвітилося. Вона відкрила папку і побачила договір. 

Іру від несподіванки, аж струсануло. Договір був із самого верху у файлі. Іра швиденько витягнула його із файлу та переглянула розділ з умовами поставки. Там стояла дата 25 серпня 2024 року. 

Що за чортівня? - подумала Іра в голос.

 

В цю хвилину почула за дверима голоси:

Олег Іванович,  казав, що ми можемо зачекати його в нього в кабінеті. - це мабуть Постачальник приїхав.

І так, двері відчинилися і в кабінет зайшло двоє чоловіків.  Один молодший, років тридцяти ,  другий років на п'ятдесят.  Обидва були втягнуті як з картинки модного журналу - ділові костюми, чорні сорочки, дорогі годинники. Їхній вигляд казав за них - ми в шоколаді.  Але вони не очікували побачити ще когось в кабінеті, окрім себе. Бо вигляд їхнього здивування був написаний на обличчі.

Добрий день. - вимовив старший чоловік. -дозволите присісти?Добрий день, так присідайте.А ви хто? - поцікавитися молодший.Я? Я Ірина.Дуже приємно,  я Віталій, а це мій батько Роман Андрійович.Рада знайомству.

І ось тут Ірину знову струсануло,  бо при їхньому мовчазному вигляді,  вона почула в своїй голові наступне:

Що це за коза?Мабуть юристТи смієшся, який з неї юрист? Секретарка,  на більше не тягне. Мордочка симпатична, фігурка також. Тож давай Віталій, діємо за планом- робимо великі очі, щодо пропажі його екземпляру договору,  показуємо свій, де його підпис на кожній сторінці,  і кажемо, що ми дотримаємося умов договору,  і до 25 серпня 2025 року КГУ буде поставлено. Але,  яколи він хоче розірвати договір,  має сплатити неустойку в розмірі 30 відсотків від суми договору.  Ох як все чудненько у нас получається. Ми за місяць вже трьох лохів розвели .

 

Іра, втупилася в екран телефону,  щоб не видати себе. В неї просто в голові не вкладалися не тільки те що вона почула,  а й і взагалі, як вона могла це почути.

 

Двері відчинилися,  і в кабінет ввійшов Олег Іванович,  він подав Ірі каву, а сам привітався з постачальниками та сів за стіл.

 

- Олег Іванович,  то що у вас сталося? - запитав Віталій 

Я загубив договір,  і тепер не можу зрозуміти, чому дата поставки 25 серпня 2025 року. Адже ми домовлялися на 25 серпня 2024 року.Ні . Олег Іванович в договорі зазначено дату 25.08.2025 року. І раніше цієї дати ми не зможемо зробити поставку. Ми замовляємо за кордоном , це все узгоджено в наших контрактах.Я можу поглянути на ваш екземпляр договору?- запитав Олег ІвановичТак, ми взяли з собою,- Віталій передав договір.

 

Іра бачила як Олег Іванович спочатку зблід, а потім розчервонівся. Він простягнув договір назад та запитав - 

Чи можливо зробити поставку в цьому році?

 

І ось тут в розмову вступив Роман Андрійович .

Олег Іванович,  при всій нашій повазі, це зробити неможливо, від слова зовсім. Такі контракти складаються заздалегідь. Наші зарубіжні партнери, під такі замовлення формують свій виробничий процес,  який також планується відповідно до контрактів.Я розумію, Роман Андрійович,  але можливо можна з кимось із ваших клієнтів помінятися чергою?Олег Іванович,  це просто не реально. Кожен договір підкріплено окремим котрактом, щоб ніде не було збоїв.

 

І так вони ще хвилин двадцять розмовляли ні про що, хоча Іра вже знала наперед, щодо результатів цих балачок.

Роман Андрійович,  а розірвати договір можемо ?Так, Олег Іванович,  але це буде не дуже вигідно  для вас. За цим договором сплачується неустойка в розмірі  тридцяти відсотків від договору.  Ви готові її сплатити?

Олег Іванович взагалі позеленів після цієї фрази.  І в Іри вже просто не вистачало терплячок, щоб не вставити своїх п'ять копійок. 

А можна мені подивитися на договір? - всі повернулися до Іри обличчям.Це Ірина , наш бухгалтер, - сказав Олег Іванович з надією.О, так , можна.

Іра підійшла та взяла договір,  повернулася на диван,  відкрила потрібну сторінку, роззула очі, протримала на кілька секунд палець на даті,  забрала і побачила дату 25 серпня 2024 року. І в неї виникла ідея.

Я можу запитати?Так, Ірино,  ми надамо відповідь на будь-яке ваше питання,  в межах нашого контракту.Отже,  якщо я вірно зрозуміла, ви не можете піти на поступки та змінити умови договору?Ні, це не можливо зробити, через заключений контракт з імпорту.І помінятися із іншим покупцем, ми також не можемо?Ні ,це не можливо.А чисто гіпотетичне питання, можна задати?Так.А якби виявилося, що договір укладено із датою поставки 25 серпня 2024 року, навіть, якщо це помилкова дата, але договір підписаний,  скріплений печатками, щоб ви робили в такому випадку?Ох, Ірино,  мрійниця ж ви,-почав Роман Андрійович  філософствувути, надаючи собі такої напищеності,  що аж гидко дивитися було- в такому випадку ми маємо повернути кошти вам в десятиденний строк з дати протермінування плюс тридцять відсотків неустойки. Ми ж шанована фірма,  нас усі знають, ми завжди дотримаємося умов договору,  Ми ж самі запропонували такі обмеження по собі, щоб наші клієнти були впевнені в наших зобов'язаннях.Ви просто ідеальний постачальник.Так, ми такі, -  її просто аж розпирає від своєї важності та пихи. Ірі хотілося плюнути просто в пику одному і другому. Але вона взяла себе в руки,  уявила себе ніби на трибуні Верховної Ради, і промовила впевнено -Я дуже рада Олег Іванович,  що ви знайшли таких чесних Постачальників, - від чого в Олега Івановича округлилися очі, і він вже хотів щось сказати,  але Іра зупинила його поглядом.А тепер прошу всіх уважно подивитися в свій примірник договору, до речі Олег Іванович,  я зайшла наш примірник договору. - о це треба бачити, фізіономії цих особин, коли Іра повернула їм договір.Отже,  в договорі, а обидвох примірниках стоїть дата 25 серпня 2024 року. Так?Не може бути, - аж скрикнув Роман АндрійовичАле це факт, в договорі зазначено саме цю дату. І тепер коли всі сумніви знято,  ми очікуємо поставку 25 серпня 2024 року, або повернення коштів плюс неустойка до 5 вересня  2024 року.