Читати книгу - "Втекти від долі, Дана Лонг"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Дякую за співчуття. А в тебе є батьки?
– Так, вони живуть в іншому місті, але ми часто телефонуємо одне одному. І ще я іноді їжджу до них на свята. Дуже їх люблю.
– Думаю, вони чудові люди.
– Так і є. До речі, ти мені так і не розповів, ким ти працюєш?
– У мене свій бізнес. Мережа ювелірних крамниць.
– Улюблені крамниці всіх дівчат, – підморгую я Владу.
– Це всього лише стереотипи, адже ювелірку купують не тільки жінки, а й досить багато чоловіків.
– Зрозуміло, – сміюся і ніжно цілую його в губи. – До речі, не обов'язково відвозити Даню до бабусі, давай візьмемо його з собою. У Елі є син, щоправда, йому лише три роки, але, можливо, вони потоваришують, – пропоную я.
– Я не проти. Та й Данька, думаю, буде радий новому другові.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Втекти від долі, Дана Лонг», після закриття браузера.