Читати книжки он-лайн » Детектив 📚🧩🕵️ » Слідчій, що з порядних , Oleg Poroshok

Читати книгу - "Слідчій, що з порядних , Oleg Poroshok"

45
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 127
Перейти на сторінку:
Розділ 21: Роздоріжжя

Після історії з вдовою ім’я Михайла почали пошепки передавати між людьми. Його вже не просто знали — йому довіряли. Але сам Михайло не шукав слави. Він знав: його сила — дар від Бога, і покликанням було не здобути повагу, а нести добро, навіть тоді, коли ніхто не бачить.

 

Одного вечора, коли він завершував чергову видачу продуктів нужденним, до нього підійшов хлопець — змучений, блідий, але з поглядом, що не згас. Його звали Влад. Йому було двадцять три, і він ніс у собі біль усього свого життя.

 

— Мені треба поговорити, — прошепотів він.

 

Вони сіли на лавку неподалік. Влад довго мовчав, перш ніж заговорити:

 

— Я виріс без батьків. Притулки, вулиця, злочини… Я не святий. І знаєш, що найгірше? Я став… виконавцем. Мене наймають, прибирати людей. І ось я отримав справу про яку краще мовчати. І от зараз мені дали завдання… Усунути одного чоловіка. Його ім’я — Денис.

 

Михайло завмер.

 

— Але… я не можу, — продовжив Влад. — Я бачив цього Дениса на фото. Він був із вами. Ви допомогли моєму другові, коли той уже збирався накласти на себе руки. Тепер він живе в іншому місті і працює на фермі. Ви… змінюєте долі.

 

Михайло дивився в очі хлопцеві й відчував — він стоїть перед вибором.

 

— Ти маєш шанс, Влад. Один із небагатьох. Від тебе залежить, ким ти станеш далі.

 

— Але якщо я не виконаю наказ, вони знайдуть мене. І вб’ють.

Можеш зникнути. Я знаю людей, які допоможуть. Але мусиш бути чесним. І з собою, і з Богом.

 

Хлопець довго думав. Потім уперше за багато років його очі затремтіли — сльози, які він давно забув, покотились по щокам.

 

— Я хочу жити… інакше.

 

Михайло стиснув його плече.

 

— Тоді йди зі мною.

 

Наступного ранку Влад був уже в іншому місті. Михайло зв’язався з Денисом і коротко все розповів. Той був шокований, але не злякався.

 

— То тепер вони знають і про мене, — сказав Денис. — Гра переходить у фінал, так?

 

— Саме так, — кивнув Михайло. — Але ти не один.

 

Він знав: чим далі — тим небезпечніше. Але правда варта всього. Навіть життя.

 

І десь у темряві вже рухалися нові постаті — ті, хто не хотів, щоб правда вийшла на світло. Але попереду — вибір. І той, хто обирає світло, ніколи не буде переможений.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 20 21 22 ... 127
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Слідчій, що з порядних , Oleg Poroshok», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Слідчій, що з порядних , Oleg Poroshok"