Читати книгу - "Заклиначка стихій, Поліна Ташань"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Аліса відчувала, що дарма вона про нього згадала. І мала рацію. На обличчі Марії вмить розповзлася погано прихована усмішка.
— До речі, а що у вас із Доріаном? — запитала вона.
Її книга остаточно перемістилася на стіл.
— Він мій однокурсник, — відповіла Джейн, явно не договорюючи.
— Так, і?
Аліса зітхнула, намагаючись натякнути Марії, щоб вона припинила зачіпати явно неприємні для Джейн теми.
— І я з ним не здружилися. — Її руки опустилися, а «носик» бризкалки опинився небезпечно близько до чистих штанів піжами Аліси, так що довелося відвести коліна вбік. — Трясця, яка взагалі різниця? Забудьте про того Доріана. Я ж забула.
— А мені здалося, що він про тебе не забув, — кинула Марія.
— Це його проблеми.
Аліса й сама відклала підручник на стіл. Навчання ввечері давалося їй надміру важко чи то через втому, чи то через лінь. Та й читала вона набагато повільніше за своїх подруг. Якби не Ґрета, може, взагалі не вміла б.
Джейн нахилилася, збираючись присісти на крісло, коли в двері хтось дивно постукав, відбиваючи ритм. Крізь щілину біля підлоги пролетів листочок з написами. Джейн підібрала записку раніше, ніж Аліса встигла розібрати текст.
— Ох і довбень, — сказала вона, сідаючи.
Відчиняти вона й не збиралася, та і стукіт більше не повторювався.
— Доріан? — поцікавилася Марія.
Аліса їй показала кулак. Джейн похитала головою, відповідаючи:
— Ні, це інший. Мій брат так зі мною спілкується, бо йому буває ліньки говорити. Або коли він кудись поспішає.
— Брат? А це цікаво. — Марія склала руки на столі. — Скільки йому років?
Джейн проігнорувала її запитання, читаючи записку. Вираз її обличчя спохмурнів. Вона видала важке зітхання.
— Батько чекає на мене в оранжереї. Треба йти. Щасти вам з аквакультурою, чи що ви там вивчаєте. — Вона поставила бризкалку на стіл, схопила кофту й рушила до дверей, додавши перед виходом: — І не забудьте загасити лампу.
— Добре, мамо, — вигукнула їй Аліса, тягнучись рукою до книги.
Джейн усміхнулася на прощання й вибігла з кімнати.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Заклиначка стихій, Поліна Ташань», після закриття браузера.