Читати книжки он-лайн » Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️ » Заклиначка стихій, Поліна Ташань

Читати книгу - "Заклиначка стихій, Поліна Ташань"

91
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 137
Перейти на сторінку:

Аліса відчувала, що дарма вона про нього згадала. І мала рацію. На обличчі Марії вмить розповзлася погано прихована усмішка.

— До речі, а що у вас із Доріаном? — запитала вона.

Її книга остаточно перемістилася на стіл.

— Він мій однокурсник, — відповіла Джейн, явно не договорюючи.

— Так, і?

Аліса зітхнула, намагаючись натякнути Марії, щоб вона припинила зачіпати явно неприємні для Джейн теми.

— І я з ним не здружилися. — Її руки опустилися, а «носик» бризкалки опинився небезпечно близько до чистих штанів піжами Аліси, так що довелося відвести коліна вбік. — Трясця, яка взагалі різниця? Забудьте про того Доріана. Я ж забула.

— А мені здалося, що він про тебе не забув, — кинула Марія.

— Це його проблеми.

Аліса й сама відклала підручник на стіл. Навчання ввечері давалося їй надміру важко чи то через втому, чи то через лінь. Та й читала вона набагато повільніше за своїх подруг. Якби не Ґрета, може, взагалі не вміла б.

Джейн нахилилася, збираючись присісти на крісло, коли в двері хтось дивно постукав, відбиваючи ритм. Крізь щілину біля підлоги пролетів листочок з написами. Джейн підібрала записку раніше, ніж Аліса встигла розібрати текст.

— Ох і довбень, — сказала вона, сідаючи.

Відчиняти вона й не збиралася, та і стукіт більше не повторювався.

— Доріан? — поцікавилася Марія.

Аліса їй показала кулак. Джейн похитала головою, відповідаючи:

— Ні, це інший. Мій брат так зі мною спілкується, бо йому буває ліньки говорити. Або коли він кудись поспішає.

— Брат? А це цікаво. — Марія склала руки на столі. — Скільки йому років?

Джейн проігнорувала її запитання, читаючи записку. Вираз її обличчя спохмурнів. Вона видала важке зітхання.

— Батько чекає на мене в оранжереї. Треба йти. Щасти вам з аквакультурою, чи що ви там вивчаєте. — Вона поставила бризкалку на стіл, схопила кофту й рушила до дверей, додавши перед виходом: — І не забудьте загасити лампу.

— Добре, мамо, — вигукнула їй Аліса, тягнучись рукою до книги.

Джейн усміхнулася на прощання й вибігла з кімнати.

1 ... 21 22 23 ... 137
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Заклиначка стихій, Поліна Ташань», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Заклиначка стихій, Поліна Ташань"