Читати книгу - "За моїм щитом, Ханна Кір"

— Гаразд, —  промовив він після довгої паузи. — Але я буду поруч, хочеш ти того чи ні. І якщо одного разу ти захочеш виговоритися або поділитися своїм тягарем — я слухатиму.

Я лише кивнула, не довіряючи власному голосу.

Ніч тривала, холодний вітер здіймався, і я все ще відчувала тепло його плеча. І ми сиділи в тиші, кожен занурений у свої думки.