Читати книгу - "Таємниця зниклої Галі, Yana Letta"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Після успішної операції з порятунку Бублика слідопити зрозуміли, що злочинці все ще десь поруч.
Вони не встигли зникнути і точно ще не продали Галю, бо їхні плани зірвалися.
Але питання залишалося відкрите: де вони зараз?
Бублик, повернувшись у безпеку, поводився дивно.
Він не муркотів, не спав і навіть не намагався відпочити після пригод.
Кіт сидів на столі у Максима і впевнено дивився на двері, ніби очікував, що хтось повернеться.
– Він щось знає, – прошепотів Тимко, спостерігаючи за ним.
Максим почав згадувати деталі останніх подій.
Під час хаосу на складі він чув, як один зі злочинців сказав: "Якщо вони щось запідозрять, ми просто вивеземо її вночі."
Коли вони рятували Бублика, Галі всередині не було, але десь глибше чувся шум.
Бублик повернувся до села, але не виглядав задоволеним – ніби місія ще не закінчилася.
Максим з'єднав усі факти.
– Вони ще на складі.
Слідопити перестали дихати.
– Звідки ти це взяв? – запитав Іван, втираючи піт з чола.
Максим пояснив:
– Вони не встигли втекти. Їм довелося залишитися, бо ми створили занадто багато проблем. Вони, мабуть, чекали, поки все заспокоїться.
– Але ж ми зробили там справжній хаос! – вигукнув Тимко.
– Саме тому вони ховаються, – сказала Соломія.
Іван почав панікувати.
– Це означає… що ми повинні повернутися туди?!
Максим подивився на Бублика.
Кіт моргнув.
Наче підтверджуючи: "Так. Саме так."
Слідопити повернулися до складу рано-вранці, поки в селі всі ще прокидалися.
Вони повільно підкралися через високі бур’яни, що росли біля старої будівлі.
Максим обережно виглянув за ріг.
Склад виглядав покинутим, але на землі все ще були свіжі сліди копит.
Галя була всередині.
І не тільки вона.
З-за розбитого вікна вони почули голоси.
Один із них говорив роздратовано:
– Ми мусимо діяти швидше!
Другий голос відповів:
– Та зачекай, не панікуй. Треба подумати, як без галасу її вивезти.
Слідопити перезирнулися.
Соломія нахилилася ближче до Максима і прошепотіла:
– Це вони.
– Я так і думав, – відповів він.
Іван тихо зітхнув.
– Ну, тепер ми точно помремо.
Максим підняв брови.
– Ти ж ще вчора думав, що помреш.
– Ну от. Я мав рацію.
Максим перестав звертати на нього увагу і почав діяти.
– Окей, операція "Останній бій за Галю" починається.
План був таким:
Соломія та Іван створюють шум біля заднього входу, щоб відволікти злочинців.
Тимко проникає всередину і розв’язує Галю.
Максим готується відкрити головні ворота, щоб корова змогла втекти.
– А якщо нас помітять? – нервово спитав Тимко.
– Будемо бігти, – відповіла Соломія.
– Це жахливий план.
– Але це план.
Тимко зітхнув.
– Ну добре.
– Починаємо!
Соломія та Іван підкралися до задньої частини складу і почали стукати палицею по залізних бочках.
Всередині почулися голоси.
– Що це за шум?!
– Йди перевір, швидко!
Один із чоловіків вийшов через чорний хід.
Це був пасічник Степан.
Соломія та Іван миттєво розбіглися у різні боки.
– Гей! Стійте!!! – заволав Степан і кинувся за ними.
У цей момент Тимко прокрався всередину і побачив Галю.
Вона була прив’язана міцною мотузкою, але виглядала цілком здоровою.
Тимко швидко почав розв’язувати її.
Максим тим часом навшпиньки підійшов до головних воріт і взявся за важіль.
Всередині залишився тільки фермер Василь.
Він ще не розумів, що відбувається.
Галя відчула, що її розв’язують, і захвилювалася.
Тимко закінчив і шепнув:
– Готово!
Максим різко смикнув важіль, і двері складу відчинилися!
Галя вирішила, що пора бігти.
Вона рвонула вперед!
Василь, який сидів у глибині складу, почув шум і повернув голову.
– ЩО?!
Він не встиг нічого зробити, бо корова вже мчала просто на нього.
Галя з усієї сили врізалася в нього боком, збиваючи з ніг.
Василь полетів у сіно, а Галя – на свободу.
Тимко, Максим і Бублик бігли слідом.
Степан, який намагався зловити Соломію, побачив Галю, що мчала на нього, і ледве встиг відскочити.
– СТІЙ!!! – закричав він.
Але корова не слухалася наказів.
Вона просто бігла у бік села, радіючи свободі.
Слідопити на всіх парах мчали слідом.
Село мало дізнатися правду.
Коли вони вибігли на головну вулицю, весь Шпилівський люд замовк.
Галя неслася по дорозі.
За нею бігли чотири діти.
Ззаду біг кіт.
А ще далі – два злодії, які нарешті зрозуміли, що їхній план провалився.
Баба Марія зомліла.
Бабуся Варвара охнула.
Дід Петро встав зі стільця і вперше за багато років вилаявся.
Село почало шуміти.
Люди вибігали з хат.
Усі питали:
– Що тут відбувається?!
Максим, ледь переводячи дух, вигукнув:
– Ми знайшли Галю!
Тоді всі побачили злочинців.
Степан і Василь, запилені й розлючені, вибігли на площу.
Їхні обличчя були спіймані на гарячому.
Село завмерло.
Правда нарешті вийшла назовні.
І скоро всі дізнаються, чому вони це зробили…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниця зниклої Галі, Yana Letta», після закриття браузера.
