Читати книгу - "Звільни мене опівночі, Айрін Ван"

 Я ніяковію й не знаю що повинна відповісти. Мені соромно за власні сновидіння, за те, що відчуваю й бачу коли він приходить, а в тому, що це дійсно так, я навіть не сумніваюсь. Як можна сказати тому, хто намагається з моєю допомогою повернути монстра в клітку, що я втрачаю здоровий глузд й бажання помсти, коли він поряд. Цьому повинно бути логічне пояснення, повинна бути причина, про яку мені поки що невідомо й сумніваюсь, що відомо Ленхарту. На це запитання мені може дати відповідь тільки Даріус, реальної зустрічі з котрим я боюсь більше, ніж смерті, а ще більше боюсь того, що можу від нього почути.

– Він запевняє, що хоче розповісти мені правду, про яку я повинна знати й для цього мені доведеться з ним зустрітись. Він не намагається мене вбити. Я б сказала навіть навпаки. Складається враження, що він домагається моєї прихильності, хоче, щоб я добровільно прийшла до нього. Олеся – цьому яскраве підтвердження. Даріус запевнив, що зберіг їй життя для мене. Мені страшно від того, що я не знаю що він від мене хоче, не знаю, що від нього очікувати й де можна сховатись. Мені здається, що де б я не була, Даріусу відоме моє місцеперебування. На мені, наче маячок, який він може без зайвих перешкод відстежувати.  І від цього усвідомлення тіло б’ється в дрібному тремтіння.

– Він не насмілиться з’явитись поки ми поряд. Вичікуватиме слушного моменту, якого ми йому не подаруємо. Якими б реальними не здавалися твої сни, не потрібно забувати, що це всього тільки фантомні образи, навіть якщо їх провокує сам Даріус. Він тобі не здатен нашкодити на відстані.

– Так, але в цих снах я сама собі не належу. Це важко пояснити, та інколи мої дії перечать здоровому глузду.

– Якщо Даріус й справді знайшов спосіб з тобою спілкуватись, то для нього не проблема навіювання. Тому тобі не потрібно себе картати за власні вчинки, які не можеш пояснити. Звичайні сни ми також не завжди контролюємо.

– Ти маєш рацію.

– Тепер допивай свою каву і їдемо до гіпермаркету. Придбаємо все необхідне. Подумай що тобі знадобиться на перший час: їжа, одяг, засоби гігієни, косметика.

­­– Нічого не потрібно. – Опускаю очі. Я не звикла, щоб мене забезпечував усім необхідним чоловік. Все, що я мала до зустрічі з Даріусом я купувала за власні гроші й мені цього було цілком достатньо.

– Тоді доведеться все обирати на власний розсуд, якщо ти відмовляєшся мені допомогти. Ми ж обіцяли, що в тебе буде все необхідне, тому відпусти свою гордість й дозволь виконати обіцянку.

 Сперечатись із Ленхартом виявляється марною справою. Якби я вчасно не втрутилась й сама не обрала те, що мені подобається, змушена була б ходити, наче закуплялась у дитячому відділі. З мене досить світшоту з кажаном.

 Ця маленька пригода виявляється єдиним приємним й навіть веселим моментом в моєму житті за останній час. Сьогодні я вперше за час божевілля, яке мене спіткало на корпоративі щиро сміялась. Ленхарту вдалось мене приємно вразити. В такій невимушеній атмосфері він відкрився для мене в зовсім іншому світлі. Ця його сторона подобається мені значно більше. Навіть не віриться хто насправді переді мною. Ніщо не видає в ньому нелюда, як, власне і в ситуації з Даріусом. Та я встигла засвоїти урок, тому не повинна втрачати пильності, навіть коли здається, що тепер мені ніщо не загрожує. Якби я не хотіла бачити в Ленхарті звичайного чоловіка, він залишається небезпечним для мене й людського оточення.