Читати книгу - "Коли ти поруч , Кері Ло"

Ми обійшли ще кілька магазинів, але нічого не підходило. Усе було або занадто відвертим, або занадто буденним, або просто «не тим». Я вже почала втрачати терпіння, коли Ліза раптом зупинилася перед черговою вітриною і підозріло всміхнулася.

— О, мені здається, я знайшла те, що треба, — вона потягнула мене за руку до манекена, одягненого в темно-синю сукню.

Я зупинилася перед нею і мимоволі затримала подих.

Обтисла, але не вульгарна. Гладка тканина ідеально лягала б по фігурі, підкреслюючи потрібні вигини, відкриті плечі додавали елегантності, а довжина — нижче колін, а розріз на правій нозі додавав пікантності.

— Йди приміряй, — підштовхнула Ліза.

Я кивнула, узяла сукню і зникла за фіранкою примірочної.

Одягнувши її, я подивилася на своє відображення в дзеркалі.

Це було воно.

Я вийшла до Лізи, яка миттєво ахнула й заплескала в долоні.

— Це просто ідеально! — вона крутила мене в різні боки, оцінюючи кожен кут. — Виглядаєш розкішно, але в міру.

Я глянула на себе ще раз. 

Уявила, як Тимофій побачить мене в ній.

І посміхнулася.

— Беру.