Читати книгу - "Детектив Соловей. Книга 2: Тінь Шрама , Віталій"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Це вони! Шрам не сам! — крикнув Соловей, ховаючись за бетонним блоком і оцінюючи стомлення.
Нападники діяли злагоджено, як добре навчена команда. Один із них, високий і худий, стріляв короткими чергами, прикриваючи другого, який рухався до машини. Соловей помітив татуювання змії на шиї стрільця — той самий чоловік із фотографіями.
— Іване, обходь злива! — наказав Соловей, відкриваючи вогонь, щоб відволікти увагу.
Петренко ківнув і поповз у тіні будівлі, намагаючись зайти в тил. Але раптово один із нападників кинув гранату. Пролунав оглушливий вибух, земля здригнулася, а хмара пилу й осколків закрила огляд. Соловей відчув, як гаряча хвиля вдарила в обличчя, але втрималася на ногах.
— Іване! — крикнув він, побачивши, як Петренко впав, хапаючись за плече.
Соловей кинувся до напарника, одночасно ведучи вогонь. Кров текла з рани Петренка, але він стиснув зуби й прошепотів:
— Я в порядку… Лови їх…
Ситуація стала критичною. Нападники почали відступати, прикриваючись димом від вибуху. Соловей розумів, що це була не просто сутичка — це була демонстрація сили. Шрам не просто ховався. Він оголосив війну, і цей склад був лише першим полем бою.
— Триматись! — крикнув Соловей до Бондаренка, викликаючи підкріплення по рації. — Вони не втечуть!
Але в глибині душі він знає: ця сутичка — лише початок. Шрам залишив слід, але разом із ним і нову загадку. Хто ці люди? Який їхній план? І головне — де сам Шрам? Поки Петренко стікав кров'ю, а постріли гриміли в сутінках, Соловей відчув, як у грудях закипає гнів. Ця гра стала особистою, і він не дозволяє Шраму перемогти.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Детектив Соловей. Книга 2: Тінь Шрама , Віталій», після закриття браузера.