Читати книжки он-лайн » Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️ » Володар Перснів. Частина перша.Братство Персня, Джон Рональд Руел Толкін

Читати книгу - "Володар Перснів. Частина перша.Братство Персня, Джон Рональд Руел Толкін"

158
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 41 42 43 ... 166
Перейти на сторінку:
він стояв осторонь від алеї посеред широкого круглого лужка в оточенні ряду низькорослих дерев по той бік зовнішнього живоплоту. Цей будинок Фродо обрав тому, що він розташувався подалі від дороги і поблизу не було жодних інших осель. Отож, до нього можна було непомітно втрапити чи вислизнути з нього геть. Брендіцапи спорудили його вже давно й селили там гостей чи тих членів родини, котрим кортіло бодай на якийсь час утекти від вельми суєтного життя Бренді-дому. То був сільський будинок старовинного зразка, найбільше з усіх тутешніх схожий на гобітську нору: довгий і приземкуватий, без горішнього поверху, він мав дах із дерну, круглі вікна та чималі круглі двері.

Подорожні йшли зеленою стежиною від хвіртки, проте не бачили ані світелка в тій оселі: всі вікна були темні, а віконниці — зачинені. Фродо постукав у двері, і їх відчинив Феті Виприн. З пройми вирвався промінь привітного світла. Гобіти хутко шаснули досередини, зачинивши двері за собою та за світлом. І опинились у простому передпокої, що мав безліч дверей обабіч: коридор попереду біг углиб дому, провадячи до самого його осердя.

— Ну, якої ти про нього думки? — запитав Мері, надходячи коридором. — Ми зробили все, що могли, за такий короткий час, аби він якомога більше нагадував дім. Зрештою, ми з Феті прибули сюди лише вчора разом із останнім твоїм вантажем.

Фродо роззирнувся довкола. Тут і справді все виглядало по-домашньому. Багато його улюблених речей — чи то пак речей Більбо (в новому оточенні вони особливо гостро нагадали йому про дядька) — розташувалося майже достоту так само, як у Торбиному Куті. Оселя була зручна, затишна та гостинна. Фродо пожалкував, що не прийшов сюди і справді спокійно доживати віку. Несправедливо було завдавати друзям стільки клопотів, і він знову замислився про те, як повідомити приголомшливу новину, що незабаром він їх покине — власне, майже відразу. І повідомити їх треба ще сьогодні ввечері — до того, як вони повкладаються спати.

— Тут пречудово! — сказав він із натугою. — Я навіть не певен, чи кудись переїздив.

Мандрівники повісили плащі й поскидали клунки на долівку. Мері провів друзів коридором і рвучко відчинив двері в дальньому його кінці. Звідти блиснуло вогнем і бухнуло парою.

— Лазничка! — скрикнув Піпін. — О, блаженний Меріадок!

— Хто піде перший? — запитав Фродо. — Хто найстарший чи хто найшвидший? Ти, пане Переґріне, так чи так будеш останній.

— Дозвольте мені владнати цю справу! — втрутився Мері. — Бракувало ще розпочати наше життя у Струмковій Улоговині зі сварки через лазничку. У тій кімнаті є три балії та повний казанок окропу. А ще є рушники, килимки й мило. Прошу досередини, і не баріться там!

Мері та Феті подалися до кухні в іншому кінці коридору й узялися за останні приготування до пізньої вечері. А з лазнички долітали уривки змагальних пісень упереміш із хлюпанням і звуками борсання у воді. Раптом Піпінів голос піднісся понад іншими, виконуючи одну з улюблених купальних пісень Більбо:

Співай! Купіль співом зустрічай

і денні втому й бруд змивай!

Дурило — той, хто не співа:

О Тепла! О Водо жива!

Приємно, як дощик шурхотить,

як струмок із гір у діл біжить;

та ліпший за дощ, за всі струмки

Води Паркої дух тремкий.

Вода Холодна чудова теж

у спекотний день, як її ти п’єш;

хоч пиво — напій, миліший нам,

Шпарка Вода миліш тілам.

Прегарна Вода, Вода — краса,

коли б’є фонтан під небеса;

але фонтан так не тішить слух,

як хлюпання Теплих Вод довкруг!

Раптом розлігся страхітливий «хляп», і Фродо вигукнув: «Тпру!» Виявилося, що вода з Піпінової балії вирішила стати фонтаном і злетіла в повітря. Мері підійшов до дверей:

— Як щодо того, щоби повечеряти і промочити горло пивом? — гукнув.

Фродо вийшов, витираючи волосся.

— Там таке вологе повітря, що я йду досушуватися до кухні, — сказав він.

— Невже! — здивувався, зазираючи всередину, Мері.

Кам’яну підлогу повністю вкрила вода.

— Маєш усе це повитирати, бо не дістанеш нічого їсти, Переґріне, — сказав він. — Поквапся, бо ми тебе не ждатимемо.

Вечеря чекала їх у кухні на столі неподалік від вогню.

— Мабуть, вам трьом уже не захочеться грибів? — майже без надії запитав Фредеґар.

— Захочеться! — крикнув Переґрін.

— Це — моє! — гукнув Фродо. — Пані Чударева, королева серед фермерських дружин, дала їх мені. Забери свої жадібні руки, я сам подам їх.

Гобіти мають особливу пристрасть до грибів — таку, що навіть найбільш пристрасні захоплення Великого Народу її не перевершать. Цей факт почасти пояснює тривалі експедиції юного Фродо до славних цим харчем полів у Мокві, а також гнів ображеного Чудара. Проте цього разу грибів вистачило всім, тобто їх не забракло навіть за гобітськими мірками. Крім того, були ще й інші страви, тож, коли з їжею було покінчено, навіть Феті Виприн застогнав од задоволення. Друзі відштовхнули стіл від себе й підсунули свої стільці до вогню.

— Приберемо згодом, — сказав Мері. — А зараз розкажіть мені геть усе! Я вже здогадуюся, що вас спіткали якісь пригоди, і те, що я не брав у них участі, — це просто несправедливо. Мене цікавить детальна розповідь, а понад усе я хочу знати, з якої то речі старий Чудар отак зі мною розмовляв. Він говорив майже так, ніби був наляканий, якщо таке можливо.

— Ми всі були налякані, — відказав Піпін після короткої паузи, під час якої Фродо дивився на вогонь і мовчав. — І ти теж злякався би, якби тебе два дні переслідували Чорні Вершники.

— Що то за одні?

— Чорні постаті верхи на чорних конях, — відповів Піпін. — Якщо Фродо не збирається говорити, то я розповім тобі цю історію від самого початку.

І він із усіми подробицями розповів про їхню подорож від того часу, коли вони залишили Гобітів. Сем раз у раз кивав і вигукував, підтримуючи оповідача. А Фродо, знай, мовчав.

— Я би подумав, що ви все це вигадали, — сказав Мері, — якби не побачив тієї чорної примари на посадковому помості й не почув дивних ноток у Чударевому голосі. Що ти про все це думаєш, Фродо?

— Братчик Фродо дотепер був дуже потайний, — сказав

1 ... 41 42 43 ... 166
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Володар Перснів. Частина перша.Братство Персня, Джон Рональд Руел Толкін», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Володар Перснів. Частина перша.Братство Персня, Джон Рональд Руел Толкін"