Читати книгу - "Клятва на межі світу , Елісса Фенікс"

Глава 5. Дружина, якої він не чекав

Софія стояла посеред своїх нових покоїв, намагаючись приборкати бурю всередині.
Вона мала бути покірною дружиною. Тихою. Спокійною. Такою, як їй обіцяли.
Але це було неможливо.
Її шлюб — пастка. Орін не хотів дружини, він хотів контроль.
І вона знала одне: якщо вона здасться, він її зламає.
Але якщо вона боротиметься…
Що тоді?
На вечерю вона спізнилася.
Спеціально.
У великій залі, освітленій магічними кристалами, Орін уже сидів за довгим столом, його темний погляд ковзнув по ній, коли вона увійшла.
Слуги нервово завмерли.
Тільки вона не поспішала.
- Я чекати не звик, — його голос був спокійний, але в ньому ховалося щось гостре.
Софія усміхнулася.
— Тоді варто звикати, чоловіче.
У повітрі зависла тиша.
Орін не зводив із неї очей.
Софія знала: це була перевірка.
Вона взяла келих і повільно зробила ковток.
Його очі спалахнули.
Але він не сказав нічого.
Виграш за нею.
Поки що.
Наступні дні були ще гіршими.
Орін не обмежував її, не замикав, не ставив охоронців.
Він зробив гірше.
Він просто… чекав.
Він спостерігав за нею, ніби перед ним була цікава задача, розгадка якої не давала йому спокою.
А вона?
Вона ходила палацом, вивчала коридори, розпитувала слуг.
Виявилося, що тут служили не лише люди, а й драконолюди — істоти з гострими золотими очима, схожими на очі Оріна.
І всі вони боялися свого володаря.
Але вона не боялася.
Ще ні.
Одного дня вона натрапила на величезну бібліотеку.
Старовинні книги, що пахли магією, зберігали таємниці цього світу.
І серед них — легенду про потраплянок.
«Кров потраплянки — ключ. Вона може відкрити ворота між світами…»
Софія застигла.
Ось чому Орін одружився з нею.
Він хотів використати її.
Але на що?
Її серце пришвидшило хід.
Їй потрібно було дізнатися більше.
Але для цього їй доведеться грати ще небезпечніше.
Гра між нею і Оріном тільки почалася.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍