Читати книгу - "Дуже погана няня , Кетрін Сі"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я й не сперечалася. Чоловік тримав мене за руку. Згадую, як ми вперше приїхали на цей острів і Адам всюди водив мене за руку.
Опинившись у будинку, Адам дав мені свої сухі речі і чисте полотенце. У ванній кімнаті були тільки його речі, тож митися довелося його гелем. Я швидко прийняла теплий душ і вийшла.
– Я зробив тобі гарячий чай, – вказує на келих для віскі. – Ти пий, а я поки піду прийму душ.
– Дякую. – Посміхаюся.
В нього є чай, але немає чашки. Адам пішов до ванної, а я поспіхом оглянула його будинок. Тут лише один поверх і три кімнати, не рахуючи ванну і туалет. Кухня, спальня й вітальня. Тут дуже мало речей, тільки найнеобхідніші, а це означає, що тут Адам не живе довго. Просто місце, де він може залишитися на якийсь час, якщо це потрібно.
Адам вийшов з ванної кімнати, коли я вже випила чай.
– Як себе почуваєш? – Підходить до мене і перевіряє температуру.
– Вже краще, – хоче відійти, але я піддаюся спокусі і обіймаю його. – Дозволь мені просто постояти так.
– Звичайно.
Обіймає у відповідь. Заплющую очі і просто слухаю, як Адам дихає, його серцебиття і стає так спокійно на душі. Це дуже егоїстично з мого боку, але я так хочу обійняти його.
– Я постелю собі на дивані, а ти спи на ліжку.
– Це не обов'язково, – відходжу на крок. – Ми можемо спати на одному ліжку.
– Келі..
– Просто спати, нічого більше! – Вирішую уточнити, бо це дивно звучало.
– Гаразд.
Приблизно за годину ми вже спали в обіймах один одного, самі того не знаючи.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дуже погана няня , Кетрін Сі», після закриття браузера.