Читати книгу - "Королева острова Мрій. Чужі береги, Олена Гриб"

– Старого застрелили, – рівним тоном сказав лікар. – Він не рахується.

– То був стук! Стук, ясно вам? – Я заплющила очі, бо вогняні «птахи» падали на нас і на присипану попелом землю за лінією пляжу. – Не постріл…

Нічого не сталося. Зовсім нічого. Полум’яні крила зникли – так само, як і корабель, а ми з Ламбе та Джиммі залишилися посеред безкрайнього океану, ніби закинуті сюди невідомою силою.