Читати книгу - "Ігри долі, Анна Квітка"

Розділ 54: Там , де болить серце

 

Евсун офіційно розлучилася з Явузом. Стоячи перед будівлею суду, вона міцно стискала в руках документ про розірвання шлюбу. Серце калатало, але цього разу не від страху — від полегшення. Вона більше не була його дружиною. Вільна.

Повернувшись додому, Евсун сіла на диван, намагаючись перевести подих. Усе, через що вона пройшла, усе, що довелося пережити — нарешті позаду.

До кімнати зайшов Селім.

— Евсун, як ти? — запитав він, сідаючи поруч.

Вона підняла на нього очі, сповнені втоми, але також і полегшення.

— Дякую, я добре, Селіме. А ти?

— Добре, — відповів він, вдивляючись у її обличчя. — Нарешті ти щаслива?

Евсун кивнула:

— Так, мені стало легше після розлучення.

Селім спостерігав за нею, а потім, ніби ненароком, додав:

— То ти тепер вільна?

— Виходить, що так.

— Ну тоді ходімо гуляти!

Евсун здивовано подивилася на нього, але побачивши його щиру усмішку, погодилася.

Вони поїхали в місто. Вулиці були наповнені людьми, машинами, вогнями, що мерехтіли на вітринах магазинів. Евсун і Селім гуляли пішохідною алеєю, заходили в крамниці, сміялися, насолоджувалися свободою.

Селім не зводив із неї очей. Вона була іншою. Її погляд змінився. Колись у ньому було більше мрійливості, тепер — більше болю та сили.

— Пам’ятаєш, як ти маленька бігала за паном Дживаном і благала купити тобі ляльку?

Евсун засміялася:

— Як же я могла забути!

— Він тоді втомився від твоєї впертості й усе-таки купив її!

Вони обоє розсміялися. Але потім Селім став серйозним.

— Евсун, я хочу тебе дещо запитати.

— Питай.

Він пильно подивився їй в очі:

— Коли я поїхав, ти була іншою. Що сталося? Що змінило тебе? Я більше не бачу перед собою ту невинну, маленьку дівчинку Евсун.

Вона глибоко вдихнула.

— Багато чого сталося… Це одруження з Явузом… Я була з ним щаслива, доки він не показав, ким є насправді.

Вона зробила паузу, а потім ледь чутно додала:

— Дякую тобі.

Селім усміхнувся:

— Та нема за що.

— Якщо я правильно чув, тоді не тільки мене примусили до шлюбу, а й Тулін?

Евсун завмерла. Її серце стиснулося від знайомого болю. Вона згадала той день, коли дізналася про весілля Тулін. Вона тоді вже знала Еміра, бачила його поруч із Тулін, але не думала, що він стане частиною її життя.

Спочатку вона ненавиділа його… а потім полюбила більше за життя.

Але це в минулому. Колишньої Евсун більше не було.

— Так, ти все правильно чув.

Селім помітив, як щось промайнуло в її очах, але промовчав.

Евсун відвела погляд.

Кохання більше немає в її житті… або принаймні вона так думала.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍