Читати книгу - "Всевидяча Нея, Вікторія Хорошилова"

— Приголомшливо! — сказав старий Рон — Чув, хотів тебе якось попросити показати. Красиво ти його. А змій значить знав. А він живий там і навіть рухатися може. Своєрідний спосіб закинути в підпростір.

Взяла карту і махнувши нею маг опинився поруч.

— Щось відчули?

— Так. Голова запаморочилася і потім ракурс світу змінився. Незвично. Як ти це робиш?

Я запитально подивилася на вчителя.

— Щоб я так зрозумів, з одного разу. Повторимо?

Від мене дружно відсахнулися.

— І так щоразу, — поскаржилася магу.

— Я потім побуду вашим піддослідним. Вже ж знаю, що ні чого поганого мені не станеться.

— Не обов'язково на живому. Можна на звичайному предметі потренуватися.

— Пам'ятаю я перші спроби з чашками.

— Взагалі-то з квіткою. І вона досі жива і вже цвіте, — показала на квітку на вікні.

Спустилися вниз, я зайшла на кухню. Намагалася заспокоїтися. Тіра відрізала мені тортика, Ніра його вчора готувала.

— Нея, що Ніра робила у тебе в кімнаті? — запитав Маркус.

— Думаєш дівчат могли переплутати? — запитав Рой. — Хоча після лікарні вони справді стали дуже схожими.

— Я Нірі дозволила попрацювати за комп'ютером, поки я на занятті. Вона дивилася нові рецепти торів, коли я йшла. І ще збиралася допомогти мені з пошуком сукні.

Чоловіки вийшли у вітальню, а я з’ївши торт подивилася на сковороду на плиті.

— Мамо, а є міцна сковорідка, якою можна декого по голові прикласти?

Вона подивилася на мої руки і кивнула.

— Та ручки в тебе слабкі, швидше кістки зламаєш.

Вона стала перебирати сковорідки.

— О, ось ця ідеальна щоб виховувати поганих хлопців.

— Гей молодь, — окрикнув старий Рон хлопців, — ви ж не хочете її саму в лігво лиходія відпустити? А вона вже готова піти.

Я справді трохи занурилася в себе і вже стояла перед дверима до комори із заплющеними очима і зосереджувалася на Нірі. Відчинила двері й зробила крок уперед. Маркус в останню мить вхопився за край одягу, Ігнат, обернувшись нагом, рвонув слідом, а повиснувши в нього на хвості, проскочили ще двоє магів і Рой. Ось тільки я вийшла біля Ніри, а хлопців викинуло за межами будинку.

— Пощастило що під захисним куполом, а не за ним, — сказав Ігнат, струшуючи з себе магів і Роя. — Я що схожий на їздового нага? Злізли живо!

— Ви хто? — запитав здивований чоловік у них — І що взагалі відбувається? Хто розгорнув купол?

— А ви я так розумію батько Ендрю? — сказав Маркус із рикаючими нотками

— Так. А ви хто?

— Наречений Неї, це наречений Ніри. А ваш синок викрав Ніру. Нея створила перехід, тільки нас тут викинуло, а вона біля Ніри.

У міру розповіді Маркуса обличчя чоловіка сильно витягувалося.

— Звучить як маячня. Навіщо йому Ніра, вона була красунею, до одного випадку. Але тепер?!

— Шрам це він їй залишив. І в нашому світі його прибрали.

За куполом почав закручуватися смерч. Батько Ендрю заковиристо вилаявся.

— Охоче вірю, що спадкоємець роду Лінг тут. І дівчинка виявилася сильнішою, ніж розраховували. Шкода, що він її упустив. Хоча може не все втрачено.

— Голову відкручу спочатку вашому синові, потім усім хто на шляху стане, — сказав спокійно Маркус.

За куполом з'явилися кілька чоловіків у формі. Вони трохи повозившись прибрали купол.

— Де маг, який створив це?

— А ви значить наші колеги в цьому світі? — запитав Ігнат. — Сталося викрадення Ніри Лінг Ендрю, прізвище ваше не знаю.

— А смерч, це Нея ледь стримує свою магію. Вона в неї досі розкривається і виходить з під контролю судячи з усього. І дехто її провокує.

Несподівано смерч припинився. Поруч із порталу вийшли тітка з дядьком.

— Де мої дівчатка?!

— У будинку, — сказав Маркус.

Через кілька хвилин ми з Нірою вийшли самі. Ендрю ми витягли вже непритомним.

— Ніра!

— Нея!

Кинулися до нас наші котики.

— Боюся запитати, чим ти його? — запитав Ігнат.

— Сковорідкою, — сказала з усмішкою. — Що?

— Ти б бачила, що тут на вулиці творилося.

— Не знаю, що тут коїлося. А цей поганець одягнув на Нірі на шию металевий нашийник, що блокує магію. І на мене хотів, я трохи психанула. Побила його сковородою.

— А магією що ти робила? — запитав Маркус.

— Кілька переходів уникала його ударів і давала цьому паразиту під зад. А нічого дівчаток бити. Мало того що Ніру понівечив, так тепер ще й збезчестити мене хотів. Типу переспить зі мною і я вийду за нього заміж. Наївний. Переплутав він нас. Сковорідку шкода, зламалася ручка. А в цього голова міцна.

Ендрю привели до тями. Він побачив спочатку батька, а потім служителів закону. Спочатку зрадів. А потім побачив моїх дядька й тітку та Маркуса з компанією.

— Брехати не раджу, — сказав Ігнат.

— Ви менталіст? — запитав місцевий офіцер. Наг кивнув — Добре. Значить зможете відрізнити правду від брехні. Гадаю, варто допитати його.

— А хто смерчі прибрав? — запитав Маркус.

— Я, — сказала тітка. — перехопила енергетичні потоки. — Неї ще багато чому вчитися і контролювати себе краще потрібно.

— Але це означає, — сказав отець Ендрю і запнувся.

— Що я ношу дитину з родовим даром. Так. Думали не дізнаємося, що ви заплатили цілителю, щоб він брехав нам? Він не єдиний лікар в обох світах.

А далі ми вирушили у ділянку цього світу. І тут почалася якась нісенітниця. Маркус із Роєм, Ігнатом і магами та дядько з тіткою і Ніра, загалом їх усіх повели кудись. А мене нібито як неповнолітню залишили біля одного з офіцерів.

— Так-так, значить ти напала на пана Ендрю Норша. Покарання тобі пом'якшить тільки твій вік.

— Що?! А як щодо того, що він проник у чужий будинок і викрав Ніру Лінг. Він же побив її і утримував у підвалі.

— Це все тільки слова маленької дівчинки, яким ніхто не повірить.

— Тоді маленька дівчинка і нікого не била.