Читати книгу - "Слідчій, що з порядних , Oleg Poroshok"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Коли правда виходить назовні — навіть найміцніші ланцюги рвуться.
На ранок після операції Денис не спав. Він сидів у штабі з кавою, втомлений, але зосереджений. Максим тим часом розшифровував вміст жорсткого диска. Що більше він розкривав, то глибше тяглася павутина злочинної структури.
— Це не просто бої, — мовив він. — Це повноцінна схема. Вони експортують людей, фінансуються з-за кордону, а прикриття — “соціальні програми” й “клініки реабілітації”.
— А з ким вони “працюють” у нас? — Денис напружено дивився на список.
— Судячи з листувань — деякі депутати, чиновники, навіть окремі прокурори. Список великий. І, схоже, саме час його розкрити.
Денис зібрав пресконференцію. Не для піару. Для безпеки. Бо якщо суспільство не побачить правду — її знову спробують замовчати.
— Те, що ми знайшли — це лише вершина. Ми зламали один клуб. Але є десятки. Є ті, хто фінансує. Є ті, хто покриває. Ми не дозволимо цьому зникнути в тиші.
Його слова транслювалися наживо. Люди дивилися, слухали, ділилися. Інтернет кліпами.
Почались арешти. Кілька “поважних осіб” спробували втекти — не встигли. Ті, хто ще вчора був недоторканним, сьогодні відповідав перед законом.
Максим підійшов до Дениса ввечері того ж дня:
— Ми запустили хвилю. Але вона або змете все, або захлинеться у власному страху.
Денис мовчки кивнув.
— Я знаю. Але ми вже пішли далі, ніж могли. Назад — немає дороги.
Телефон задзвонив. Максим глянув — невідомий номер.
— Це… з Німеччини, — сказав після короткої розмови. — Вони кажуть, що в Гамбурзі — така сама мережа. І нас там чекають.
Денис стискав долоню в кулак.
— Отже, їдемо далі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Слідчій, що з порядних , Oleg Poroshok», після закриття браузера.