Читати книгу - "Втекти від долі, Дана Лонг"

Данечка весь цей час мовчки сидить позаду й уважно слухає, не промовивши ні слова.

– Дивно все це. Стільки років не з'являвся, а тут раптом як сніг на голову звалився.

– Мені теж не зрозуміле його різке бажання брати участь у житті онука. Гаразд, не будемо псувати такий чудовий вечір. Їдемо додому? – Влад повертається до мене і посміхається.

Мені залишається тільки ствердно кивнути головою.

 

***

Сьогодні я вирішую залишитися на ніч у Влада. На вечерю ми готуємо пасту з морепродуктами. Виходить, до речі, не гірше ніж у ресторані. Повечерявши, Данька мчить у вітальню грати зі своєю залізницею, а я беруся прибирати посуд зі столу.

– Давно хотіла запитати тебе про дещо, – я складаю все в посудомийку і повертаюся до Влада.

– Кажи, я слухаю, – він відкладає телефон і уважно дивиться на мене.

– Наступного дня після Дня народження Данечки ти надіслав мені світлини. На одній із них ти стояв обійнявши Реґіну. Ти зробив це спеціально, щоб я ревнувала?

Він дивиться на мене здивовано, а потім замислюється, ніби намагаючись зрозуміти, про що йдеться.

– Фотограф надіслав мені папку, але я не переглядав її, одразу відправив тобі. Я не знав, що там є така світлина, інакше видалив би одразу, тому що в мене і в думках не було змушувати тебе ревнувати. І ми не обіймалися, вона просто підійшла ближче, щоб сфотографуватися, от і все.

– Зрозуміло, а я подумала, що ти вирішив зачепити мене таким чином, тому що я ігнорувала тебе.

– Я не любитель влаштовувати розбірки з жінками, мила. Тож ні, це було не спеціально. Іди сюди, – він простягає руку і манить мене до себе.

Я підходжу до Влада і він, притягнувши мене за талію, садовить до себе на коліна.

– Моя ревнива дівчинка, – хижо посміхається і проводить носом по моїй шиї, цілуючи за вушком.

Я заплющую очі від задоволення. Коли його рука пірнає під мою кофтинку, я гальмую Влада.

– Зараз Даня нас побачить. Потерпи трохи, – проводжу кінчиками пальців по його щетині на підборідді.

– Не можу терпіти, зараз вибухну, – гарчить він і, знявши мене з колін, хапає за руку і тягне нагору.

– Данька, будь тут, нікуди не йди, – на ходу кричить він синові.

– А ви куди?

– Покажу швидко Лані одну річ і відразу спустимося.

– Добре, я тут пограю.

Я хіхікаю, а Влад, не випускаючи моєї руки, буквально мчить сходами в бік спальні.

Секс виходить швидким, гострим, божевільним. Ми лежимо на ліжку, приходячи до тями. Я підводжуся над Владом і починаю вкривати поцілунками його шию, плечі. Дивлячись на обличчя коханого чоловіка, та до того ж розімліла від задоволення, я настільки емоційно сприймаю все, що відбувається, що в мене на очах виступають сльози.

– Ти плачеш. Щось не так? – Влад піднімає голову і, з хвилюванням, притискає долоню до моєї щоки.

– Усе гаразд, просто мені так добре з тобою тут і зараз, що мене переповнюють емоції.

Дуже скоро ми спускаємося у вітальню. Данечка так і сидить на килимі у вітальні та грається своїми іграшками, лише на мить кинувши погляд у наш бік.

Я прошу Влада розпалити камін, і він із радістю погоджується. Обожнюю дивитися на вогонь і слухати потріскування дров.

Я згадую, як ми ось так сиділи біля каміна, коли я вперше з'явилася в цьому будинку. Скільки часу минуло відтоді і стільки подій сталося. Того вечора я й подумати не могла, що наші стосунки зайдуть настільки далеко, що зараз я вже не уявляю життя без цієї людини. І це велике щастя, адже мої почуття абсолютно взаємні.