Читати книгу - "Сни Морфея , Tалі Птах"

26
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 64 65 66 ... 74
Перейти на сторінку:

— А якщо вивезти Рея звідти?

— Це неможливо, — відрізав Моро, — Вивезти таку велику камеру просто нереально, до того ж Рей підключений до інших апаратів, без яких він просто помре. Я навіть не можу його дістати звідти. Якщо відкрити камеру, у нього може вдвічі швидше накопичитись аура, якщо він блукач, то або згорить, або щезне. 

— Тоді з якою ціллю його туди помістили? — обережно поцікавився Мельник.

— Вона предназначалась для Ліри, щоб їй змогли зробити операцію. Але коли її привезли, донька була в поході. Тепер вона на пересадці. Навряд чи і її вдасться евакуювати. 

—  В що ти хочеш переробити ауру?

— Та хоч в світло, тільки для такої концентрації треба потужна електрика. А на її збір потрібен час. Якого і без того мало.

— Я готую автобуси. 

— Так, хай кожен пілігрим і всі жінки, які вагітні пілігримами розійдуться аж до дугової стіни міста. Аж до тих стовпів. За межі міста йти не можна, тут їх підстрахує павутинка. Не було ще такого, щоб аура вітром розносилась. І хай беруть з собою амулети, годинники і вловлювачі. Організуйте, щоб у кожного була атрибутика. Хай роздають біля автобусів. І перекрийте головні дороги.

— Скільки у нас є часу?

— Зараз вже друга година. До чотирьох будьте готові. Я контролюю процес і керую ним. 

— Хай щастить, — побажав Мельник і завершив розмову.

На вуха підняли всі школи і лікарні. Моро по відеозв'язку контролював роботу підлеглих. Мартин все ж таки передав амулет і повернувся назад в інженерний корпус. Наче мурахи, всі носились по коридорах і офісах більше трьох годин. 

Лорі увесь час був на операціях. Робота його закінчилась коли час йшов до шостої вечора. Деванс думав збиратись за сином і їхати додому, але його бригаду зупинили. Повідомивши про обставини в школі, всіх лікарів попросили залишитись на чергування. Лорі повідомив про це батьків, щоб ті забрали і повезли сина на окраїну міста, аби хлопчику не було так страшно і одиноко. 

 Моро і думати забув про щось на світі окрім як про безпеку міста. Вся провина полягала на його плечах. Він звинувачував себе і тільки себе. Напевно, Алекс не так щось сказав, або не так написав, десь точно була його помилка, яка і запустила цю петлю смерті. Тепер під загрозою був не тільки Рей і Ліра, а ще близько кілька сотень дітей. 

— Що у вас тут? — запитав Лорі, коли зайшов до Моро. 

Інженер сидів біля камери сина і вів трансляцію одразу з декількох екранів. Він нічого не зміг сказати. Деванс посвітив ліхтариком чоловіку в очі.

— Виглядаєш непогано. Так що тут у вас?

— Пристрій майже готовий, але дітей все одно вивезти варто, хоча б тих хто в лікарні і в школі. Тих хто по домах, може і не зачепить. Аура розтечеться, як нефть по воді. Я не знаю наскільки великий буде радіус плями. Але те, що вона вплине на пілігримів то факт.

— То вірно, а як Рей? Невже ця камера дійсно всмоктала всю його ауру? — не повірив Деванс.

— Майже всю, — уточнив Алекс, — його показники стабільні. Він просто міцно спить. Однак, якщо навіть перероблю ту ауру, в нього вона може почати концентруватись швидше і більше. Якщо Рей не зробить перехід, то тіло піддасться такому навантаженню, що його органи просто розірвуться. Оскільки ми ніколи не проводили таких досліджень, я нічого конкретного не можу сказати. То була помилка, помістити його сюди.

— Але ж він був приречений, — тихо промовив Лорі і подивився на друга.

— А так приречені всі навколо. Ти не ходив до Ліри? — змінив тему Моро.

Деванс відвернув погляд.

— Не заходив. Але її хірургиня сказала, що операція пройшла вдало і пересадка була швидкою.

— Це я знаю. Її не можна евакуювати. Наразі всі такі мовчазні, бояться мені і слово сказати. 

— Ти знаєш, що  в неї знову аура концентрується? Це не є добре, — обережно сказав Лорі і все ж таки сів поруч з другом.

— Якщо не свої, то чиї? — риторично запитав чоловік, — Я спробую з нею зробити перехід. Навряд чи це її врятує, проте в цьому може бути сенс.

— Але твоя аура недостатньо якась не правильна. Ти гориш, але перехід не робиш. Я не уявляю, яка має бути сила, щоб тебе перенести в іншу сферу? Не просто так діти подорожують до певного віку. До речі, що там з записом? Ти переглянув його?...

Моро не слухав Деванса, він дивився перед собою, після секунди роздумів інженер повернув голову до друга.

— Алекс? Мені не подобається твій погляд, — обережно сказав Лорі і відсторонився.

— Все готово, неборе! — сказав Мартин, показавшись в екрані, — Грузимо і веземо. За півгодини все буде підключено.

Моро завершив зв'язок і набрав Мельника.

— Вивозьте хоча б найменших з лікарні. Не забудьте про атрибутику. Ми спробуємо вивільнити цю ауру і розподілити її по повутинці. Аура пройде по ниткам, як електроенергія, і підсвітить її. Тому запевніть людей залишатись в хаті, щоб дороги були пусті. І хай всі стежать за своїми пілігримами. Повторюю, ми не знаємо, чи впливатиме це на їх ауру і походи. 

— Ми вже готові. Прийшлось з сусідніх міст викликати машини швидкої допомоги. 

1 ... 64 65 66 ... 74
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сни Морфея , Tалі Птах», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сни Морфея , Tалі Птах"