Читати книгу - "Академія Арканум: Спокуса для ректора, Леді Анет"

 Клариса тим часом сиділа навпроти, підперши щоку рукою, і мовчки дивилася на мене. Я подякувала їй захриплим голосом, побажала на добраніч і вирушила до себе. 

Вийшовши в коридор, я почула чийсь неголосний голос — хтось говорив по магічному зв’язку в одному з кабінетів. Я прислухалася, лаявши про себе свою цікавість — вона знищила б не лише кота, а й усе котяче плем’я в окрузі. 

Це був голос ректора, трохи нерозбірливий. Підійшовши ближче, я почула фразу, яка змусила мене завмерти від страху: 

— Маргарет! Ваша падчерка у мене.