Читати книгу - "У що повіриш ти?, Сафі Байс"

Коли я переказала все це Яні й спитала, чи поїде вона ще в інтернат, дочка відповіла одним словом: «Ніколи». Її тон був безапеляційним, тож я більше й не наполягала. Все це сталося за два місяці після вбивства Віктора. Тобто Яна вже вийшла з депресії, але ще не відновилася повністю.

Після відвідин інтернату я зрозуміла, що Яна в мене зовсім не аутистка, але якимось дивним чином може порозумітися з цими особливими людьми. А тепер, після читання її блокнота, розумію ще одне – та дівчинка з каре стала прототипом Ем Ді. Фантазії моєї дочки так тісно переплетені з реальністю, що важко зрозуміти, де й що. Як і те, де вона сама.