Читати книжки он-лайн » Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️ » Знак янгола, Надія Містицька

Читати книгу - "Знак янгола, Надія Містицька"

18
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 79 80 81 ... 83
Перейти на сторінку:

—Але ж це неможливо... Смерть серед живих. Та ще в людській подобі, — хлопець здивовано дивився на неї.

—Десять років тому я загинула в автокатастрофі. Хтось вирішив, що мені ще рано вмирати й повернув мене до життя, але вийшло так, що мою душу запечатали в камінь. Тепер я блукаю світом у вигляді людини без права на смерть. Лише мій істинний може звільнити мою душу. Я зможу прожити життя звичайної людини й залишити цей світ у призначений для мене час, — важко дихаючи Дженні намагалася заспокоїтись, на очі наверталися сльози.

—Він твій істинний?

—Ні, ти. Я не знаю, які будуть наслідки для тебе. Чи виживеш після ночі зі мною... Ти мені подобаєшся, і не хочу, аби ти постраждав, — вона дивилася йому прямо в очі, а по щоці скотилася сльоза.

—Але якщо я твій істинний — я апріорі повинен витримати твою силу, — тихо казав він.

—Це дуже боляче. Мітка випалюється на плечі під час поцілунку і його ніяк переривати не можна, ти можеш померти або просто згоріти, — заплющивши очі, вона говорила ледь чутно, а в душі хотілося кричати.

—Скільки триває контракт?

—Три роки.

—А мітка?

—Після закінчення контракту, — вона глянула на нього.

—І весь цей час я можу бути поряд з тобою?

—Не обов'язково. Але будь-який мій дотик може завдавати тобі болю, — тильною стороною руки вона витерла сльози.

—А якщо я захочу поцілувати тебе раніше за назначений термін що тоді? — обережно спитав хлопець уважно дивлячись їй у вічі.

—Не знаю. Чесно, я не знаю, мені треба йти, потім поговоримо, — розвернувшись, дівчина пішла, мить і вона розчинилася в повітрі. У хлопця очі розширились від подиву. Але взявши себе в руки, повернувся назад до кабінету.

*****

Дженні увійшла до кімнати, де на дивані сидів Михайло й уважно читав якусь книгу.

—Микита Шаповал мій істинний, — впавши на диван поряд з хлопцем вражено вимовила дівчина.

—Це той з яким ти вечеряла на спір? — перепитав Михайло, паралельно закриваючи книгу.

—Так.

—Це добре чи погано?

—Він мені подобається, дуже. Я не хочу, аби він постраждав, — стомлено прикривши очі, тихо відповіла вона.

—Чому ти так думаєш? — здивовано дивився Михайло.

—Після закінчення контракту – він може померти.

—Хто тобі таке сказав? Так, він може постраждати під час мітки, але він не помре, — впевнено сказав Мерлін, сідаючи на диван.

—Але ж ти казав, — почала дівчина.

—Він може померти, якщо перервати поцілунок, але ти зможеш трохи пом'якшити його біль, — погодився Михайло.

—Як мені це зробити?

—Перший ваш поцілунок має бути саме під час певної фази місяця, — почав Мерлін.

—Молодий місяць, — закінчив Михайло.

—Але так само може з'явитися мітка, — дивувалася Дженні.

—Не зовсім. Взагалі-то мітка з'явитися тільки під час шлюбної ночі, — зніяковіло сказав Михайло, відводячи погляд убік.

—І після певного ритуалу, — з усмішкою говорив Мерлін.

—Який зможе звільнити твою душу, — Михайло відклав книгу убік.

—І коли його проведуть?

—Після закінчення терміну, раніше ніяк, — розвів руки в сторони Мерлін.

—Чому?

—Після того, як між вами виникне зв'язок, — почав Мерлін.

—Йому буде легше пережити цей біль, — сказав Михайло, дивлячись на неї.

—І що мені робити усі ці три роки? — Здивовано дивилася Дженні на Мерліна.

—Спробуй з ним для початку потоваришувати, а там час покаже, — запропонував Михайло.

—Я не зможу до нього навіть доторкнутися, — тихо промовила вона.

—Ти ні, він — так, — погодився Мерлін.

—Він твій істинний і в апріорі повинен витримати твою силу, — Михайло поклав ногу на ногу.

—Тобто я не завдаю йому шкоди?

—Якщо дотримуватиметеся правил, то все має пройти гладко, – впевнено сказав Михайло.

—Гадаю у вас все вийде, — м'яко посміхнувся Мерлін.

—Сподіваюся, — Дженні втомлено відкинулася на спинку дивана.

*****

—Дженні? Ти що тут робиш? — злякано промовив Микита, здивовано дивлячись на дівчину, що стояла поряд із письмовим столом, за яким сидів хлопець і працював.

—Ти не радий мене бачити? Тільки вчора ти хотів стати моїм чоловіком, а тепер «що ти тут робиш»?

—Пробач, я просто не очікував тебе тут побачити. Ти вчора так швидко пішла, — глянув він на неї.

—Це ти вибач, треба було поговорити де з ким. Мені сказали, що тільки ти зможеш торкатися мене. Так я не зможу завдати тобі жодної шкоди. Перший поцілунок має бути на молодий місяць, а мітка — після закінчення терміну в шлюбну ніч після певного ритуалу, — зніяковіло сказала дівчина, ховаючи свій погляд.

1 ... 79 80 81 ... 83
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знак янгола, Надія Містицька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Знак янгола, Надія Містицька"