Читати книгу - "Сновидіння Габріеля. Шлях у глибину, obraxxas"

"Не вір брехні, що душу краде,
Слухай серце, воно веде.
Вінчаний вогнем твій шлях святий,
Не дай зламати себе тінь."

Раптом голос урвався.

Мов обірвана струна.

І на зміну йому прийшов жахливий, роз'ярений крик Карли Вайсс:

— Підготуйте шприц!

Крик, що здавалося, розривав сам простір, вгризався у реальність, кричав не лише в його голові, а у всьому цьому місці.

І тоді біль зник.

Так само різко, як і прийшов.

Наче ножем відрізали.

Габріель лежав на холодній підлозі, тяжко дихаючи, його скроні ще пульсували, але це вже було не те катування, що розривало його секунду тому.

Сапфір і мати досі були поруч.

Вони вдивлялися в нього, напружені, насторожені, ніби боялися, що ще мить—і це повториться.

Він спробував сказати щось, губи були сухими, а голос ослабленим.

Але він все ж вимовив:

— Здається... Меліса все ще бореться за мене.