Читати книгу - "Український народний гумор"

...

Бувай здорова, вдово, з Ісусом Христом,

З Ісусом Христом та Святим Різдвом.

Дай, Боже!

Ой, сивая та зозуленька

Ой, сивая та зозуленька

Усі сади облітала ...

А ми, дівчата, підхопимо:

А в одному та й не бувала

А в тім саду три тереми:

В першому — красне сонце,

В другому — ясен місяць,

В третьому — дрібні зірки.

Ясен місяць — їй господар.

Красне сонце — жона його,

Дрібні зірки — його дітки,

Добрий вечір!

Ой, пляшу, пляшу — знаю до кого

Ой, пляшу, пляшу — знаю до кого,

Дасть мені ґазда пів золотого,

Ой, мало, мало — на цім не стало...

Ой, скачу, скачу, бо гроші бачу,

Як маєш сина, то давай сира,

Як маєш дочку — давай горілочку,

Ой, дай же, дай же, як маєш дати,

Не маєш дати — виходь із хати:

Ой, хоч ожогом, хоч кочергою.

А хоч дівчиною коструботою...

А в нашого пана три соколойки

А в нашого пана три соколойки.

Соколе! Не літай рано-ранейко на поле!

Єдин полетів в чистейке поле,

Другий полетів в бистри потоки,

Третій полетів в темни лісойки.

Тот, што полетів в чистоє поле,

Приніс на обід перепелойку;

Тот, што полетів в бистри потоки,

Приніс рибойку та на снідання;

Тот, што полетів в темни лісойки,

Приніс він пану чорну кунойку,

З Чорной кунойки паней шубайка.

Ой гула, гула крутая гора

Ой гула, гула крутая гора,

Що не вродила шовкова трава,

Тільки вродило зелене вино.

Красная панна вина стерегла,

Вина стерегла, кріпко заснула.

Як налетіли райські пташки,

Обдзюбали зелене вино

Да пробудили красную панну.

Ой, скоро ж вона теє учула,

Своїм рукавцем на їх махнула:

— Ой шуги в луги, райськіє пташки,

А мені вина треба й самої:

Брата женити, сестру оддавати,

Сама, молода, зарученая!

А за сим словом в дзвоники дзвоним

А за сим словом в дзвоники дзвоним,

В дзвоники дзвоним, тобі ся клоним.

Ґречний молодець, на ім’я пан Данило,

Тобі ся клоним, тебе шануєм,

Тебе шануєм, тебе віншуєм:

Щастям, здоров’ям і долев добров,

І долев добров, і віком довгим,

І з вітцем, з матков, з усев челядков,

І з милов своєв нареченою,

Нареченою, зарученою;

В городі зело, в дворі весело,

В городі зілля, в дворі весілля,

А сам вийди к нам та подякуй нам,

Що те так красно защебетали,

Як соловейко у лузі в тузі,

Як зазулечка в вишневих садах,

Як ластівочка в побитих дворах,

Як златі гуслі, як срібні струни,

Стрілці молодці в мисливській думі.

Колядин-дин

Колядин-дин,

Я, бабусю, один.

Винеси мені пиріжок

Та положи у мішок.

З руками, з ногами,

Щоб бігав за нами.

Колядка

Я маленький пастушок,

Загорнувся в кожушок,

На скрипочці граю,

Вас всіх вітаю.

А ви, люди, чуйте,

Коляду готуйте —

Яблучка, горішки

Дітям на потішки.