Читати книгу - "Ігри долі, Анна Квітка"

17
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 94 95 96 ... 101
Перейти на сторінку:
Розділ 95: Евсун жива ? Повернення до життя ??

 

Минуло два дні.

Море, що забрало Евсун, саме ж і повернуло її.

Тіло Евсун, яке понесло течією, нарешті викинуло на берег.

Її знайшов місцевий рибалка. Побачивши її нерухоме тіло, він спочатку подумав, що вже пізно, але, наблизившись, відчув слабкий пульс.

Він не гаючи ні секунди викликав швидку.

Новина швидко дійшла до Еміра.

Як тільки він почув, що Евсун знайшли, він не зволікав.

Його серце шалено калатало, коли він мчав до лікарні.

— Пропустіть мене! — він буквально проривався через натовп. — Я маю її побачити!

— Евсун! Евсун! — його голос лунав коридорами лікарні.

Тим часом лікарі боролися за її життя.

Вона не дихала.

Штучне дихання.

Раз…

Другий…

Жодної реакції.

Третій…

Раптом монітор показав слабкий, але ритмічний пульс.

Вона жива!

Операція тривала кілька годин.

Емір, Левент і Айше сиділи під операційною.

Айше тремтіла від хвилювання.

Коли двері відчинилися, всі завмерли.

Лікар зняв маску й підійшов до них.

— Як вона? — Айше ледве могла говорити.

— Вона жива, — відповів лікар.

Мить тиші.

А потім сльози радості.

Емір відчув, як у нього знову з’явилося повітря в легенях.

Евсун жива.

Через кілька годин Евсун прийшла до тями.

Світло засліпило її, коли вона відкрила очі.

І перше, що вона побачила, був Емір.

— Емір? — її голос був слабким. — Це ти? Це не сон?

Емір посміхнувся крізь сльози.

— Ні, кохана. Це не сон. Я поруч із тобою. І більше ніколи тебе не залишу.

Сльози виступили в неї на очах.

— Емір… — її голос затремтів, і вона, не вагаючись, обняла його. — Я так злякалася, що більше тебе не побачу…

Емір міцно притиснув її до себе.

— Я теж дуже боявся за тебе…

Але раптом її очі широко розплющилися, і вона злякано прошепотіла:

— Еміре… Омер у них…

Емір нахмурився, погладивши її по волоссю.

— Я знаю. Але не хвилюйся. Я знайду його. Зараз найважливіше, щоб ти одужала.

Евсун стиснула його руку.

— Прошу… Знайди Омера…

Емір подивився їй у вічі й твердо сказав:

— Обіцяю. Я знайду його.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 94 95 96 ... 101
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ігри долі, Анна Квітка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ігри долі, Анна Квітка"