Читати книжки он-лайн » Фанфік » Сьома команда, Діана Козловська

Читати книгу - "Сьома команда, Діана Козловська"

12
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 96 97 98 ... 114
Перейти на сторінку:

— Що відбувається? — суворо та доволі нервово каже вчитель, випереджаючи мене в коридорі.

Він виходить на вулицю, застигаючи на порозі котеджу. Я можу бачити лише його спину, тому не знаю які емоції він відчуває від побаченого. Невже Юкі затіяла нову виставу? Що на цей раз?! Хіба вона розкрила мій план? Як таке можливо взагалі?

Моє тіло починає тремтіти від хвилі обурення. Як протидіяти такому ворогу?! Ні, я не опускатиму рук! Нехай котиться до пекла! Я вигадаю нову стратегію, якщо це потрібно!

Рука Наруто обережно лягає на моє плече й ніжно стискає його. Зустрічаючись з його проникливим поглядом, я відчуваю як завмирає моє бідолашне серденько. Як недоречно я зуміла закохатися! І чому саме зараз?!

— Я завжди буду на твоєму боці, навіть якщо весь світ обернеться проти тебе, — промовляє він настільки тихо, що я ледве розбираю його слова. Гаряче дихання лагідно ковзає по шкірі, доводячи мене до мурах. — Я второпав, не хвилюйся, просто хочу, аби ти це знала.

— Наруто? — із завмиранням серця промовляю я.

Дідько! Чому я здатна лише клепати очима, наче остання дурепа? Сакуро, прийди в себе! Ти на полі битви, де кожен невдалий рух може стати останнім! Якого біса ти тамуєш подих та відверто милуєшся хлопцем? Відштовхни його! Зроби бодай щось! Натомість я можу лише дивитися йому в очі та мліти від чародійного погляду бездонних очей.

— Відійди вже нарешті! Заважаєш! — голосно каже хлопець, в котрий раз простягаючи мені руку допомоги. — Ти не розчула мене? Я не пробачатиму зради!

Наруто залишає мене тремтіти позаду, виходячи з котеджу на вулицю. Опромінений яскравим сонцем силует за мить змушує вирувати оскаженілих метеликів у мене в животі. Якщо ще вчора я була невпевнена щодо своїх почуттів, то наразі я не можу відмахнутися від того, про що кричить моє серце! Своїм вчинком він звільнив кохання, яке я намагалася заточити в серці. Я пручалася й закривала очі на щось доволі очевидне, але тепер я розумію наскільки сильно помилялася, кажучи Хінаті ті завзяті слова:

— «Якщо я коли-небудь закохаюся в когось, я неодмінно скажу про це на весь світ!» — лунає мій власний голос у думках.

Наскільки ж нетямущою та наївною я була! Сказати про це на весь світ?! Це до біса нереально! Тільки зараз я починаю розуміти бідолашну Х’югу. Дідько! Та хто тягнув мене за язика?

1 ... 96 97 98 ... 114
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сьома команда, Діана Козловська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сьома команда, Діана Козловська"