А у Вайленсі знову неспокійно. Черговий маніяк залишає по місту крижані статуї дівчат, Джері намагається налагодити своє особисте життя, а мені залишається копатися у своїх стосунках прямо на місці злочину. Добре, що хоч Лоріан спокусливо прокладає шлях до мого серця смачним тортиком і не дає впасти у відчай. А на повний шлунок й справи розкриваються швидше. НА...

Що я тут роблю? Ні, ну серйозно... Нормальні люди збираються в кафе, а я стирчу в лісі з компанією безбаштових друзів та справжнім ельфом. Хотіла бути знахаркою в рольовці - отримай! Готувати зілля? Ні! Збирати трави та сушити жаб? Знову не вгадали. Треба якось залишитись в живих, та заважає нахабна ельфійська фізіономія, яка весь час маячить поряд. Але як я без...

Якщо в тобі тече вовча кров, ти несеш в собі її прокляття. Воно може лишити не тільки сім’ї, а й власного життя - навіки зробивши рабом внутрішнього звіра. Комусь везе як Дарині: її вовча кров так і не проснулась, а комусь не везе як Олександру: йому надто рано прийшлось пізнати весь жах цього прокляття. Вони зовсім різні, єдине, що їх обдернує - ненависть до одне...

Одного ранку головний герой за звичкю перед роботою заходить в улюблену кав'ярню випити кави. До нього раптово підсідає незнайомець, який, виявляється, уміє зупиняти час......

Це лише сон... Сон, від якого хочеться прокинутися і зробити все можливе, щоб тобі більше ніколи таке не наснилося....

Навколо – хижаки. Ти одна. Головне – вижити. Кому повірити? Кому довірити свою долю? І хто там що говорив про кохання? Та яке до біса кохання, коли треба розплутати заплутаний клубок інтриг і здобути таку бажану свободу! Інтуїція аж волає: біжи, Горобчику, біжи! І все ж…...