Читати книгу - "Вибір породжує наслідки: Роздоріжжя, Вівєн Хансен"

– Духи.

Напруга від попередніх фактів відпустила мене, як тільки це слово завібрувало крізь його маску.

Мовчання після було майже відчутним в кімнаті, де були лише ми та двоє трупів. Ніхто з нас не мав наміру порушувати його. Я чекала продовження, Ніл – моєї реакції чи слів у відповідь.

В моїй голові був вихор думок зі спогадів про кожну пов’язану з Духами розмову. Останнім часом вони згадуються занадто часто.

– Цей винахід проти них, – він здався першим, – з вами проблем не так багато для таких витратних заходів.

– Я помітила, – мій погляд на секунду зупинився на трупах мисливців, Ніл же з важким видихом торкнувся пальцями перенісся від почутого сарказму.

Вже не вперше сама моя присутність викликала в ньому головні болі. Багатьох років маніпуляцій Впливом, ще й посада Головнокомандувача на додачу зробили свою справу. Всіх, на кому лежить велика відповідальність за інших, хоч раз на тиждень зустрічає чудова подружка мігрень.

– Йди давай, – я мало не обурилася на цей командний тон. – Розповім все в моєму кабінеті.

– А з чого ти взяв, що я прийду? Ваші проблеми – вам і розгрібати.

– Це не та проблема, яку таким, як ти, варто уникати.

– А це вже не таким, як ти, вирішувати.

– Ворожнечі тут не місце.

– От так хоп і вже не місце? Цікаво, влаштувалися, Головнокомандувачу.

– Айро.

Моє ім’я пролунало від нього майже пошепки, наче хтось ще міг його почути. Маска розмивала грані, за якими можна зрозуміти, чи була це погроза, застереження, приречений стогін чи благання. Так чи інакше, я промовчала, показавши свою увагу.

– Прийди, як зазвичай. Я все розповім та покажу.

– А почнеш благати, якщо не прийду?

– Боже милостивий, – от тепер це був приречений стогін, – за що мені це покарання?

– Називай це кармою.

У відповідь я відчула легкий поштовх у груди, що було більше схоже на короткий порив вітру. Мені ледь вистачило сил, щоб не засміятися від цієї спроби Ніла відкинути мене назад за допомогою сили Крилатих. Схоже, навіть у сумі магія носіїв була недостатньо сильною для маніпулювання речами більше середнього.

Не сказавши ні слова, я пішла назад до Підпілля, ховаючись під Впливом та залишивши мисливців позаду.

І ретельно перевірила себе на жучки.