Читати книгу - "Сновидіння Габріеля. Шлях у глибину, obraxxas"

Габріель кліпнув. Його пальці здригнулися. Світ довкола ніби хитнувся, розсипався на уламки реальності, і він усвідомив, що робить.

Меліса.

Його Меліса.

Габріель рвучко відпустив її, ніби доторкнувся до розпеченого металу. Вона похитнулася, відчайдушно вдихнула повітря, її руки ковзнули до горла, залишаючи на шкірі червоні відбитки його пальців.

Він зробив крок назад. Потім ще один.

— Я… — його голос зірвався, здавлений, тремтливий.

Меліса кашляла, намагаючись говорити, але лише дивилася на нього, все ще охоплена шоком. Її губи тремтіли, а очі кричали голосніше за будь-які слова.

І тоді він зрозумів.

Тіні вже не шепотіли. Вони мовчки спостерігали. Вони більше не змушували його рухатися, більше не нашіптували наказів.

Вони дивилися.

Вони чекали.

І це було страшніше за все.