Читати книгу - "Фамільяр неприкаяний, Лара Роса"

– Заходь!

Трохи пригальмувавши, Ірина все ж вирішила увійти, оскільки більш прийнятних варіантів в неї все одно не було. Та всередині вона ледь не налетіла на когось, хто вискочив їм назустріч з питанням:

– Ну, як? Вдалось?

В передпокої, ошелешено розглядаючи її, стояла руда худорлява дівчина з такими ж зеленючими очима, як і у фамільяра.

– Заробити двійку за іспит? – єхидно хмикнув кото-сов. – Цілком. Хоча, – трохи помовчав він, витримуючи драматичну паузу, – думаю, навіть одиницю, враховуючи, що того типа я так і не знайшов.