Читати книгу - "Слідчій, що з порядних , Oleg Poroshok"

Розділ 38: Голоси з-під масок

Вони знали, що це кінець тиші.

Після стріму їх більше не ігнорували — на них почали полювати.

Спочатку зникли звичні маршрути. Потім — люди з контактів. Потім — Славко. Він просто не повернувся.

І коли Денис сказав:

> — Ми втратили його,

ніхто не заплакав. Лише коротко кивнули. Бо відтепер емоції — розкіш.

 

Міраж правди

 

Проте в павутинні хаосу виникла надія:

Зв’язався невідомий. Через стару лінію, яку мали лише одиниці.

> — Я з Центру. Але ще не зламався. Вам треба знати, хто саме запустив Тінеткача. І чому обрали тебе, Денисе.

Запис, який він надіслав, був датований роком, коли Денис ще навіть не підозрював, що стане кимось більшим, ніж журналіст. У записі — лабораторія. Екран. І його обличчя.

> — Об’єкт D-7. Придатний. Соціальна довіра висока. Спроможний поширювати вплив.

Його обрали. Не як ворога. А як… ляльку.

Його "боротьба" була частиною системи. Спрогнозована реакція. Частина гри, де навіть повстанці — елемент контролю.

> — Це неможливо, — прошепотіла Анжела.

— Це… гірше, ніж зрада, — додав Макс. — Це театр.

 

Розрив реальності

 

Тепер Денис мусив вирішити:

Чи боротися за правду, знаючи, що вона зрежисована?

Чи зламати ляльковода, навіть якщо той — відображення в дзеркалі?

Система готувалась до свого головного ходу. Усі медіа запустили попередження:

> "Місто під загрозою терористів-маніпуляторів. Обережно: дезінформатори в прямому ефірі."

А Денис вирішив, що мовчати — вже смерть.

Бунт образів

 

Вони створили власну тіньову мережу. Назвали її "Відлуння".

Це був простір, де люди говорили правду. Але не напряму — а через історії. Через свідчення. Через фікцію, яка відкривала очі на реальність.

І воно спрацювало.

Сотні почали писати, ділитися, підтримувати. Але ніхто не знав, що більшість із них — уже викриті.

 

Остання пастка

 

Уночі, коли Макс повернувся з короткої вилазки, він промовив лише одне:

> — Нас здали. Ми не самі в цій кімнаті. Камери — тут.

Вони переглянулись. Але не втекли.

> — Значить, граємо до кінця, — сказав Денис.

— Як? — запитала Анжела.

— Перевертаємо систему. Якщо вона — шоу, ми станемо авторами фіналу.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍