Читати книгу - "Слідчій, що з порядних , Oleg Poroshok"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
0:00:00
Система мовчала. Ні відмови, ні підтвердження. Наче вагалась.
Анжела, що сиділа в машині за кілька кварталів, зіп’ялась на руки, слідкуючи за датчиками:
— Він зробив це. Завантаження пішло… Але чомусь не починається запуск.
Макс перевірив лог-файли:
— Щось стримує вірус. Або... хтось.
І тоді запрацювало.
Не зсередини. Ззовні. Всі екрани публічного доступу — термінали, білборди, новинні стрічки — стали миготіти.
«Це правда?» — головне питання з’явилось у заголовках.
Ні імен. Ні дат. Але все виглядало настільки правдиво, що у кожного глядача виникало враження: це — про них. Про їхнього начальника. Про вчорашнє рішення. Про голос у голові, що шепотів «промовчи».
> — Вірус перетворився на дзеркало, — сказав Макс. — І кожен бачить у ньому власну тінь.
У Центрі Денис ішов коридорами, що вже не належали нікому.
Камери рухались повільно, як очі втомленої істоти. Двері відчинялись, навіть коли він їх не торкався.
У серверному, де досі блимало слабке світло, він відчув, що його хтось чекає.
І він з’явився.
Тінеткач.
— Я не машина, — промовив він.
— І не людина, — сказав Денис.
— Я — наслідок.
— Ні. Ти — страх, що отримав форму.
Тінеткач був... схожим. На Дениса. Але трохи зміненим. Втомленим. Безнадійним. Тінню його самого, якби той здався.
— Ти вбив мене, коли обрав правду, — прошепотіла копія. — А тепер знищив себе.
— Ні, — відповів Денис. — Я просто нагадую собі, ким був.
Тінеткач розтанув.
В одну мить. Лише спалах на екрані — і тиша.
1:12:47
Вся команда була на зв’язку.
— Він зник, — сказав Денис.
— А що лишилось? — спитала Анжела.
— Дзеркало. А за ним — ми.
Усередині системи почався розлад.
Одні чиновники почали заявляти про "помилки". Інші — зникли. Ті, що мовчали — почали говорити. А ті, хто вірив, що зло переможе, — почали сумніватися.
Це ще не був розвал. Але це була тріщина. І в неї вже сочилось світло.
> — Ми не зламали систему. Але тепер вона знає: ми є. — сказав Денис.
— І ми більше не самі, — додала Анжела.
Наступний крок — на людях. Але це вже інша війна.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Слідчій, що з порядних , Oleg Poroshok», після закриття браузера.
